Клібайс, Тетяна Володимирівна та Старинська, Наталія Володимирівна та Циганчук, Тетяна Володимирівна (2020) Взаємозв'язок самоактуалізації та атрибутивних стилів студентів-психологів Теорія і практика сучасної психології (2). с. 33-37. ISSN 2663-6026, 2663-6034
Перегляд |
Текст
Klibais T.V._Starynska N.V._Tsyhanchuk T.V._TIPSP_2_IL_KPP.pdf Download (237kB) | Перегляд |
Анотація
У статті розглядаються взаємозв’язки самоактуалізації та атрибутивних стилів учнів. Розкривається концепція самореалізації, її квінтесенція в психологічній науці. Самореалізація розглядається як внутрішня діяльність суб’єкта, метою якої є виявлення потенційних можливостей,цінностей і значущості. Результатом цієї діяльності є досягнення власної унікальності, цінностей і життєвих цілей, формування особистості як суб’єкта його власних життєвих функцій. У статті описано основні положення концепції атрибутивного стилю особистості, охарактеризовано його основні види. Атрибутивний стиль – це стабільний спосіб інтерпретації ситуацій, що виникають із самим суб’єктом. Ефективність самореалізації суб’єкта залежить від його атрибутивного стилю, оптимістичного або песимістичного. Представлено емпіричні результати відмінностей між вибірками студентів-психологів I і V курсів із самореалізації за атрибутивним стилем. Істотні відмінності було виявлено за такими компонентам самореалізації: підтримка, компетентність у часі, самооцінка, самоприйняття, синергія (сприйняття навколишнього світу загалом) і взаєморозуміння. Ці показники найбільш виражені серед студентів V курсу, що свідчить про більш високий рівень розвитку їхніх навичок спілкування, пізнавальних потреб, здатності захищати свої психологічні кордони, більш гармонійне ставлення до себе і до навколишнього світу. За складниками атрибутивного стилю значущі відмінності виявлено тільки за однією змінною – персоналізація (інтернальність) у позитивних ситуаціях. Показники за цією змінною також вище у студентів V курсу, що можна пояснити більшою визначеністю їхніх професійних інтересів, ніж у першокурсників. Виявлено прямі кореляції між оптимістичним атрибутивним стилем і компонентами самореалізації, такими як: здатність відчувати справжній момент свого життя, відчувати безперервність минулого, сьогодення і майбутнього, самооцінка, цілісне сприйняття світу та протилежностей. Більше кореляцій було виявлено у вибірці студентів V курсу. Це може служити доказом того, що розвиток оптимізму може збільшити вищезгадані компоненти самореалізації.
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |