Каспіч, Галина Георгіївна (2020) Відгук офіційного опонента Веселовської Н.В. на дисертацію Каспіч Г.Г. "Культурологічний інтертекст драматургії Валерія Герасимчука" Кандидат thesis, Київський університет імені Бориса Грінченка.
Перегляд |
Текст
Веселовська.pdf Download (4MB) | Перегляд |
Анотація
У дисертації запропоновано, обґрунтовано та експериментально акуалізовано літературознавчу категорію «культурологічний інтертекст», за допомогою якої можна аналізувати складні інтертекстуальні художні конструкції. Це система внутритекстових елементів, наділена інтертекстуальними властивостями та певною формозмістовою специфікою, в межах якої: алюзивні формати домінують над власне текстовими запозиченнями, причому алюзії ширші, ніж діалогічна форма епох культур стилів жанрів письменників текстів; обов’язковими є проекції на сучасні культурні, риторичні, буттєві коди; нагнітаються хрестоматійні або прецедентні, широко взнавані «знаки» і «коди»; містяться стислі, компактні «сигнали» прецедентних текстів; так чи інакше актуалізується, подеколи навіть гіперболізується образ автора; спостерігається мікс прецедентних текстів; головний персонаж виступає медіатором між культурами, текстами, аксіологічними моделями, відповідно, наділений рисами переходовості; акцентуються риторичні фігури і риторичний поетичний синтаксис; створюється автоінтертекст власного біографічного досвіду як семіотичного «перепрочитання» еталонних культурних авторитетів; спосіб оприявнення мотивного комплексу тяжіє до певної жанрової матриці; новий жанр розвивається як інтертекстуальне переосмислення ретроспективної жанрової проекції. Для експериментального підтвердження роботи цієї категорії обрано драматургічний цикл «П’єси про великих» сучасного українського драматурга Валерія Герасимчука. Мотиви його біографічних п’єс апелюють до «підготовленого» читача та демонструють колосальний формозмістовий потенціал сучасної біографічної драми, виступають культурологічно інтертекстуальними, програмують сприйняття митців-креаторів у широкому контексті культури та архетипного «комплексу митця». У концепції героя тиражуються антагоністичні та неантагоністичні біографічні протагоністи, переосмислюються та модернізуються традиційні міфомоделі епічного героя, трікстера, героїв-близнюків, створюється нова модель «герой-дискурс». У побудові тексту розгортаються паралельні біографічні історії або рясно використовуються вставні конструкції (сюжети, тексти, дискурси). Зрештою, сучасну біографічну драматургію В.Герасимчука вирізняє присутність у ній автора на різних текстових рівнях.
| Тип елементу : | Спеціалізовані вчені ради (Кандидат) |
|---|---|
| Ключові слова: | культурологічний інтертекст, сигнали прецедентних текстів, біографічна драма, архетипний комплекс митця, паралельні життєписи. |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Автореферати > Відгуки опонентів |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > НМЦ > НМЦ досліджень, наукових проектів та програм |
| Користувач, що депонує: | Ганна Сало |
| Дата внесення: | 04 Вер 2020 10:44 |
| Останні зміни: | 04 Вер 2020 10:44 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31723 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |