Гальчук, Оксана Василівна (2020) Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) Синопсис: текст, контекст, медіа (26(3)). с. 73-83. ISSN 2311-259X
Перегляд |
Текст
Halchuk_Synopsis_26(3).pdf Download (898kB) | Перегляд |
Анотація
Як реалізація невичерпного у свої х значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли и деться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і рубежу ХІХ–ХХ ст. Інтерес до ї хніх художньо-естетичних систем, множинність інтерпретаціи архесимволів та специфіка ї х авторських і національних оприявнень у літературі зумовлюють актуальність цієї студії . Предметом дослідження є особливості функціонування образу трагічного блазня у французьких письменників, чия творчість значною мірою є маркером здобутків романтизму (Віктор Гюго) і доби порубіжжя (Поль Верлен). У роботі застосовані такі наукові методи, як історико-літературнии, порівняльно-типологічнии , архетипнии. І хніи потенціал дав змогу розглянути особливості функціонування образу трагічного блазня крізь призму ідентичності. Широкии контекст висвітлення цієї проблеми уможливив вирішення низки завдань: окреслити витоки формування художнього образу трагічного блазня; визначити чинники и ого актуалізації у творах романтизму і модернізму та проаналізувати авторські варіанти інтерпретації . У цьому новизна запропонованої студії. Результатами дослідження є такі висновки: у французькіи літературі романтизму і символізму за умови такого спільного для ї хньої естетики ідеино-художнього підґрунтя, як індивідуалізм, у романтика Гюго трагічнии блазень — це гротесковии знак доби, символ невирішеності владою комплексу соціальних проблем. Натомість символіст Верлен, не відкидаючи важливості дослідження соціальних аспектів буття, сприи має трагічного блазня як alter ego сучасного митця и людини доби взагалі, надаючи перевагу естетичним і філософським пріоритетам. Особливістю модерністської інтерпретації є високии потенціал автобіографічного змісту образу трагічного блазня. Він функціонує і як ліричнии герои та маска автоліричного персонажа. У літературних містифікаціях це персонаж під подвіи ною маскою, в обраніи митцем стратегії реалізації життєвого сценарію — у формі вдаваної асоціальності, епатажу, примітивізму як імітації творчості,автопародії . Перспективними є подальші дослідження образу трагічного блазня в різних національних літературах як можливості для письменників глузливо продемонструвати «виворіт» суспільного і світового ладу. Тоді як трагічнии акцент цього образу — продовження традиції сприи мати власну творчість маніфестом «ненавидячої любові» до свого часу, батьківщини і світу
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | трагічнии блазень; інтерпретація; архетип; романтизм; символізм; модернізм; символ |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра світової літератури |
| Користувач, що депонує: | професор Оксана Гальчук |
| Дата внесення: | 02 Лист 2020 07:23 |
| Останні зміни: | 02 Лист 2020 07:23 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/32409 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |