Шапочкіна, Ольга Володимирівна (2020) Релевантність породжуючих структур речення в парадигмі категорії стану давньогерманських мов Науковий вісник Херсонського державного університету, 1 (1). с. 8-268. ISSN 2312-3206
Перегляд |
Текст
O_Shapochkina_Naukovz visnyk_HDU.pdf Download (665kB) | Перегляд |
Анотація
Мета. У статті наголошено на тому, що категорія стану – єдина в своєму роді категорія, що характеризується ознаками різних рівнів – психологічного, морфологічного та синтаксичного. Станові відношення в давньогерманських мовах не являють собою послідовної системи. Вочевидь, наслідком цієї проблеми є полідефініційність категорії стану та розмитість її меж як категорії. У межах теорій генеративної граматики та функціонального синтаксису авторкою проаналізовано давньогерманські станові протокатегоріальні конструкції, з метою розуміння процесів творення давніх конструкцій, процесів породження категорії стану в давніх синтаксичних структурах. Методи. Дослідження спирається на таку методологічну базу: теорія керування та зв’язування, Х-штрих теорія, теорія переміщення та теорія керування, Тета-теорія, теорія мінімалізму, теорія референтно-рольової граматики. Результати. Результати дослідження дають підстави змоде- лювати структуру синтаксичних конструкцій у парадигмі категорії стану германських мов. У пропонованій праці головна увага зосереджена на теоріях генеративної граматики та функціонального синтаксису, завдяки яким проаналізовано давньогерманські станові протокатегоріальні конструкції, з метою розуміння процесів творення та породження давніх конструкцій. Авторкою розглянуто цілісні речення, а також окремі дієслівні фрази для повноти розуміння синтаксичних відношень, які реалізуються у становій предикатній конструкції. Висновки. З урахуванням всіх зазначених фактів ми доходимо висновку про те, що синтаксичні структури дав- ньогерманських станових протокатегоріальних конструкцій, що розглянуті у статті на прикладі дерев, демон- струють різні відношення між вершиною та залежними елементами в становій конструкції, уможливлюють сліди, пересуви або копіювання. На прикладі синтаксичних дерев проаналізовано структуру клаузи та її проекцію і з’ясовано, що предикат стану утворює ядро-основу, породжуючи інформаційну структуру давньогерманського речення.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | парадигма; станова протокатегоріальна конструкція; давньогерманські мови; синтаксична структура; дієслівна фраза |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Наукові (входять до інших наукометричних баз, крім перерахованих, мають ISSN, DOI, індекс цитування) |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет романо-германської філології > Кафедра германської філології |
| Користувач, що депонує: | доцент Ольга Володимирiвна Шапочкiна |
| Дата внесення: | 16 Лист 2020 11:10 |
| Останні зміни: | 16 Лист 2020 11:10 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/32681 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |