Васьків, Микола Степанович (2020) Лірика Маґтимґули Пираги (Махтумкулі Фрагі) в перекладах українською мовою Ankara II. Uluslararasi bilimsel araştirmalar kongresi.. с. 183-199. ISSN 978-625-7914-49-9
Перегляд |
Текст
M_Vaskiv_Mkonf_2020_IZh.pdf Download (413kB) | Перегляд |
Анотація
Ім'я класика туркменської та світової літератури Маґтимґули Пираґи (Махтумкулі Фрагі) широко популяризувалося у всіх республіках СРСР. Проте читачі були знайомі з його творчістю не дуже добре, зокрема в Україні, незважаючи на кілька видань із перекладами його лірики. Перша збірка із перекладами творів Маґтимґули українською мовою вийшов у 1962 року, мізерним накладом у 1100 примірників. У збірку ввійшло 46 текстів. Переклали їх (від одного до дев'яти творів) 13 поетів. У цілому якість перекладу, відтворення змісту і форми були доволі високими, хіба що Володимир Сосюра відтворював туркменську строфу ґошґи (ґошук) катреном із перехресним римуванням. Майже досконалими були переклади МИколи Терещенка і Василя МИсика. Прикметно, що збірка вирізнялася різноманіттям мотивів поезії Маґтимґули, не лише любовної, морально-етичної, патріотичної лірики, а й містично-суфійської. У 1983 році була видана книга "Махтумкулі. Поезії", потім тричі перевидана, у якої був один перекладач - Павло Мовчан. Це було найповніше видання перекладів Пираґи українською мовою: до збірки ввійшло 117 творів поета. П.Мовчан трохи вивчив туркменську мову, хоча перекладав за підрядниками. Перекладач старанно вивчив дослідження творчості Маґтимґули, праці з історії Туркменістану, туркменської культури, історії ісламу в Центральній Азії, особливо ж - із історії суфізму, його сутності, символіки суфійської лірики, про що свідчить дуже змістовна і глибока передмова до видання. Це ж дозволило П. Мовчану дуже точно відтворити зміст лірики Пираґи, її багатоплановість, балансування між конкретно-чуттєвими образами любовної лірики і філософсько-містичною суфійською символікою. Павло Мовчан - класик української лірики ХХ століття, що дозволило йому дуже тонко і точно відтворити особливості форми поезій-пісень Маґтимґули. Передусім це стосується римування ґошуків (abab cccb dddb eeeb і т.д.), а також мухамасів і мусадасів. Традиційно для української поезії Мовчан перекладав силабо-тонікою силабічні вірші Пираґи. Для наближення до ритміки оригіналу перекладач уникав двоскладових стоп, поєднував трискладові стопи з цезурами, характерними для поезії Маґтимґули. Великим внеском в українську туркменологію і маґтимґулизнавство стала книга Олексія Кононенка "Великий поет великого народу" (2014). Крім перекладів текстів про Туркменістан, його історію і культуру, до книги ввійшли по кілька поезій багатьох туркменських поетів і 39 творів Маґтимґули (38 - у перекладі О.Кононенка й один - у перекладі О.Боженко). О.Кононенко спирався на традиції двох попередніх видань перекладів, дуже точно і витончено відтворював зміст і форму поезій Пираґи, хоча не уникнув вживання росіянізмів і окремих відступів від форми оригіналу. На теперішній день український читач має можливість отримати досить повну уяву про творчість Маґтимґули Пираґи, багатство її змісту і форми, хоча малі наклади цьому значною мірою перешкоджають.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | Маґтимґули Пираґи; переклад; строфа; ґошґи (ґошук); римування; цезура; оригінал; підрядник. |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Наукові конференції > Міжнародні Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Наукові (входять до інших наукометричних баз, крім перерахованих, мають ISSN, DOI, індекс цитування) |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет журналістики > Кафедра журналістика та нових медіа |
| Користувач, що депонує: | професор Микола Степанович Васьків |
| Дата внесення: | 25 Лист 2020 09:00 |
| Останні зміни: | 25 Лист 2020 09:00 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/32952 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |