Хамедова, Ольга Анатоліївна (2020) Маскулінність пролетаріату: медійні репрезентації чоловічих повсякденних і дозвіллєвих практик 1920–1930-х років Наукові записки Інституту журналістики, 2 (77). с. 55-68. ISSN 2522-1272
Перегляд |
Текст
O_Khamedova_NZ_77_20.pdf Download (1MB) | Перегляд |
Анотація
У статті аналізуються чоловічі повсякденні і дозвільні практики у середовищі українських робітників, які відтворені у тогочасній пресі. Метою розвідки є виявити специфіку медійних репрезентацій чоловічих повсякденних та дозвільних практик і визначити особливості моделювання нормативної маскулінності пролетаря у 1920– 1930-х роках. Результати дослідження. На основі аналізу робиться висновок про нормативну маскулінність радянського пролетаря 1920–1930-х років, яку конструювали в українських часописах. Радянський конструкт маскулінності складався з двох моделей – ідеальної і реальної. Зразковий пролетар, на думку тогочасних газетярів, фізично сильний чоловік, обов'язково комсомолець або комуніст, здатний до трудових, спортивних і/або військових подвигів заради партії і Батьківщини. Пропаганда фізкультури і спорту мала виразний мілітарний відтінок, адже на спортивні організації покладалося завдання з підготовки чоловіків до майбутньої війни з капіталістичними країнами. У пресі популяризувалися форми культурного відпочинку: відвідування робітничих клубів, гуртків, бібліотек, безалкогольні пікніки тощо. Проте журналісти 1920-і роки – початку 1930-х конструювали й іншу, більш достовірну модель пролетаря, через відтворення соціальної дійсності і буденного контексту робітничого життя. Повсякденні і дозвільні практики формували стиль пролетарського життя, який включав зловживання алкоголем, примітивні звички у побуті, захоплення азартними іграми тощо. Висновки. В українській радянській пресі 1920-х років співіснувало дві версії нормативної маскулінності пролетаря – офіційна і народна. У 1920- і роки в українській пресі виходило чимало критичних матеріалів щодо побуту і дозвілля пролетарів. Натомість у 1930- і роки такі повідомлення майже зникли з газетних шпальт, а “лакування” дійсності та масове тиражування образу ідеального пролетаря, готового на трудові подвиги і захист Батьківщини від ворогів-капіталістів, стало загальною тенденцією. Значимість. У сучасному медіазнавстіві однією з ключових тез є те, що медіатексти формують соціальну ідентичність та суб'єктність. Вивчення взаємозв'язків і взаємодії у межах парадигми медіа – ідеологія – суспільство є важливим та перспективним, у тому числі в історичному аспекті. Ключові слова:
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | маскулінність; чоловічі практики; робітник; повсякденність; дозвілля. |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Erih Plus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет журналістики > Кафедра журналістика та нових медіа |
| Користувач, що депонує: | доцент Ольга Анатоліївна Хамедова |
| Дата внесення: | 23 Груд 2020 11:40 |
| Останні зміни: | 23 Груд 2020 11:40 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/33948 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |