Шовкопляс, Галина Євгенівна (2020) Бабусин дім.До проблеми національної ідентичності в творах авторів української зарубіжної літератури другої та третьої хвилі еміграції Філологічні науки на перехресті культур і цивілізацій: актуальні питання.. с. 40-46. ISSN 978-966-992-308-0
Перегляд |
Текст
H_Shovkoplias_FN_2_20.pdf Download (10MB) | Перегляд |
Анотація
Національну ідентичність людини найчастіше тлумачать як почуття приналежності до однієї держави або однієї нації, незалежно від свого юридичного статусу громадянства. На вирішення проблеми національної ідентичності впливає багато чинників: зокрема, виділяють чинники мовні та культурні. Академік Агатангел Кримський пояснював своє свідоме українство у листі до Бориса Грінченка саме мовним фактором та україномовним оточенням. Кримський пише про це так: «Мусю вам признатися, що в мені і кровинки української немає: мати моя – українська полька (дуже проста жінка), а батько-білорус (міщанського роду, вчитель географії та історії в двокласному училищі, загальнорус по пересвідченнях). Я родився і виріс на Вкраїні та й українізувався» (лист від 17 юня 1892 року) [1,с.59]. У цьому зізнанні немає згадки про діда кримського татарина, що свого часу виїхав з Криму, осів на Волині та хрестився у православ’я. Можливо, що Кримський, який таки носив дідове прізвище, вважав на той момент цю деталь свого родоводу неважливою, бо тут для нього ключове слово є «українізувався» і факт того, що мати розмовляла українською мовою. Вагомими чинниками національної самоідентифікації є культурні традиції родини,з якої походить людина. Вітчизняна дослідниця американської літератури Т.Н.Денісова в останньому виданні свого підручника «Історія американської літератури ХХ століття»(2012), у розділі «Українсько-американська ідентичність», після твердження, що українська діаспорна література вже не є terra incognita, бо вона достатньо досліджена на сьогодні, аналізує роман «Що було розказано?»( «What is Told?» )Аскольда Мельничука, англомовного письменника українського походження, Денисова погоджується з визначенням С.Павличко – «Він не є українським письменником в екзилі, а американським письменником українського походження, якого, однак, дуже цікавить власне походження і коріння, і який майстерно вміє зацікавити своїми «етнічними історіями» інших»[2,с.444]. А головним висновком обох дослідниць є твердження, що роман Мельничука свідчить не стільки про інтерес автора до власного походження, скільки про гостру для письменника проблему національної самоідентифікації: «І освіта,і спосіб життя Мельничука стали вже суто американськими,хоча його ментальність, культурний набуток сформовані українським середовищем,з яким він зберігає творчі стосунки все життя»[2,с.445].
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | Національна ідентифікація; українська зарубіжна література; автори другої та третьої хвилі еміграції; мовний фактор; культурний фактор. |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Наукові конференції > Міжнародні |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра світової літератури |
Користувач, що депонує: | доцент Галина Євгенівна Шовкопляс |
Дата внесення: | 28 Груд 2020 08:04 |
Останні зміни: | 28 Груд 2020 08:04 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/34034 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |