Лісневська, Аліна Леонідівна та Фруктова, Яна Станіславівна (2019) Аудіовізуальний контент: до питання ризиків впливу сучасних медіа. Інтегровані комунікації Інтегровані комунікації = Integrated communications. ISSN 2524-2644 (Print) 2524-2652 (Online)
Перегляд |
Текст
A_Lisnevska_Y_Fruktova_AK.pdf Download (2MB) | Перегляд |
Анотація
У статті йдеться про надзвичайне поширення літературного репортажу на мандрівну тематику, що увій - шов в українську радянську журналістику в період національно-культурного відродження, що дістав назву «коренізація» Зо - крема, ґрунтовно аналізуються репортажі Михайла Биковця «По червоній Білорусі» та Аркадія Любченка «Синьоока сестра України», написані після того, як делегації українських письменників та журналістів відвідали наприкінці 1920-х рр. радян - ську Білорусію. Об’єктом характеристики у статті стали враження авторів від реформ радянської влади в економічному, політичному, соціальному, культурному житті республіки. Зазначається, що велику увагу в репортажах зосереджено на українсько-білоруських культурних зв’язках, встановленні безпосередніх контактів між письменниками, найвищим резуль - татом чого став вихід альманаху «Нова Білорусь». Основний акцент у дослідженні зроблено на тому, що характерна ознака репортажів «По червоній Білорусі» М. Биковця та «Синьоока сестра України» А. Любченка − тяжіння до фрагментарності. Так, текст репортажу «По червоній Білорусі» поділяється на п’ятнадцять частин, однак зберігає свою цілісність завдяки викладу інформації від 1 особи. Зазначається, що хронологічний тип композиції, яку обрав журналіст, дозволяє не тільки описувати події, а й ділитися власними враженнями та думками від побаченого. Подорожні спостереження репортера часто складаються з фіксування усяких дрібниць, які відтворюють неповторний білоруський колорит. Наголошується на тому, що мова репортажів «По червоній Білорусі» М. Биковця та «Синьоока сестра України» А. Любченка надзвичайно проста, неформалізована. Складається враження, що журналісти просто говорять зі своїми читачами і доносять до нього необхідну інформацію. Автори намагаються зробити свої репортажі якомога цікавішими для читача. Саме тому вони вводять у тексти деталі, які роблять їх цікавішими, а з іншого, відволікають читачів від монотонного та хронікального опису самої мандрівки. Літературні репортажі на мандрівну тематику А. Любченка та М. Биковця, незважаючи на дев’яносто років із часу їх написання, з цікавістю читаються та є актуальними й сьогодні, оскільки вони цікаві, пізнавальні, захопливі, при - ваблюють сучасних читачів свіжістю відчуттів, інтригуючим викладом пережитого й побаченого, та показують картину життя Радянської Білорусі 1920-1930-х рр.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | літературний репортаж; мандри; преса |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Статті у періодичних наукових виданнях Університету, які не включені до затвердженого Переліку МОН України (не входять до категорії Б) |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет журналістики > Кафедра журналістика та нових медіа |
| Користувач, що депонує: | Ксенія Ігорівна Пшенишнюк |
| Дата внесення: | 05 Січ 2021 19:46 |
| Останні зміни: | 12 Січ 2021 08:40 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/34319 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |