Коляденко, Ольга Володимирівна (2021) Автореефрат - «Погляди Бориса Грінченка щодо рідномовної (української) школи (остання третина ХІХ – початок ХХ століття)» Кандидат thesis, Київський університет імені Бориса Грінченка.
Перегляд |
Текст
Коляденко О.pdf Download (347kB) | Перегляд |
Анотація
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, 2021. На підставі історіографічного аналізу джерел, присвячених вивченню життя і різнобічної громадсько-просвітницької діяльності Б. Грінченка, накопичених за понад 120-річний період, доведено, що наразі в Україні сформувалася самостійна галузь гуманітарного знання – грінченкознавство, яке складається з численних, різних за тематикою, формою, форматом праць – біографічно-персоналістичних (спогади, епістолярій), аналітико-інтерпретаційних (монографії, дисертації, наукові статті), популяризаторських. Виділено й охарактеризовано 5 основних періодів у розгортанні грінченкознавства, відмінних за ідейно-методологічними підходами авторів-дослідників та їхніми інтерпретаційно-дискурсивними образами Б. Грінченка. Розкрито ідеї Б. Грінченка щодо мети і завдань народної школи на українських землях Російської імперії (остання третина ХІХ – початку ХХ ст.): відстоювання необхідності організації рідномовного, відповідно до дидактичного принципу природовідповідності, початкового навчання українських дітей; створення й використання для їхньої освіти рідномовних підручників, а також видання й поширення народопросвітніх книг для неписьменних дорослих українців. Педагог обстоював потребу орієнтувати роботу народної школи на просвіту сільського населення задля підйому культурно-освітнього рівня українського народу. Обґрунтовано, що створені Б. Грінченком рідномовні підручники для початкового навчання дітей (буквар «Граматка для науки читання і письма», 1907 р. і читанка «Рідне слово», 1912 р.) стали дидактичним здобутком української педагогічної думки. Висвітлено використання просвітником українського фольклору, як доступного за змістом і важливого для формування національної самосвідомості школярів навчального матеріалу. Аргументовано педагогічну значущість укладеного ним «Словаря української мови» (1902–1907). Вперше обґрунтовано внесок Б. Грінченка як літописця діяльності народної школи та стану просвіти українського населення у досліджуваний час.
| Тип елементу : | Спеціалізовані вчені ради (Кандидат) |
|---|---|
| Ключові слова: | Борис Грінченко, просвітницька і педагогічна діяльність, грінченкознавство, народна школа, рідна (українська) мова, буквар, граматка, етнографічний матеріал, націєтворення, просвіта. |
| Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Автореферати > Спецради Університету |
| Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > НМЦ > НМЦ досліджень, наукових проектів та програм |
| Користувач, що депонує: | Ганна Сало |
| Дата внесення: | 12 Бер 2021 07:55 |
| Останні зміни: | 12 Бер 2021 07:55 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/35237 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |