Репрезентація поколіннєвих відмінностей в інтелектуальних романах В.Петрова-Домонтовича

Вірченко, Тетяна Ігорівна (2020) Репрезентація поколіннєвих відмінностей в інтелектуальних романах В.Петрова-Домонтовича Вісник університету імені Альфреда Нобеля (2 (20)). с. 70-77. ISSN 2523-4463 (print)

[thumbnail of T_Virchenko_VUAN_2_20_2020.pdf] Текст
T_Virchenko_VUAN_2_20_2020.pdf - Опублікована версія

Download (662kB)

Анотація

У дослідженні зосереджено увагу на репрезентації поколіннєвих відмінностей на матеріалі повістей В. Петрова-Домонтовича. Дослідницька увага була зосереджена на художній реалізації чинників, що творять покоління, окресленні їхніх цінностей, суспільних позицій, світоглядних устано- вок та особливостях взаємного перетину поколінь. Це й становило мету дослідження. В основу була покладена дефініція А. Матусяк, М. Свєтліцкі, сформульована в праці «Категорія покоління в сучас- них суспільно-культурних дослідженнях». Письменник для увиразнення поколіннєвих відмінностей звертається до характеротворення. Так, персонажі постають перед читачами у вирішальний момент свого життя. Для автора важливо зосередити читацьку увагу на світоглядних установках персонажів, умовах формування ціннісного світу. У романі «Без ґрунту» цінністю та пам’яткою, через призму якої будуть осмислюватися відмінності поколінь, стала Варязька церква, побудована Лінніком. Лінник, Ростислав Михайлович і Гуля дотичні до одного виду мистецтва і найкраще відображають еволюційні зміни, що відбуваються; ілюструють міжпоколіннєву комунікацію. Лінник, представник «старшого» покоління, недовірливий, завжди похмурий відлюдник. Відданість роботі, наполегливість у боротьбі з повсякденним життям формують розуміння ним місії мистецтва: звернення до розуму одержувача. Ростислав Михайло- вич розуміє особливості мислення людей середини XX століття – здатність мислити суперечностями. В. Петров-Домонтович увиразнює різне ставлення представників поколінь до розуміння сутності «руху». Представникам старшого покоління важливо оприявнити зв’язок поколінь, увираз- нити причино-наслідкові зв’язки, зберегти пам’ять. На противагу Линнику, Ростислав Михайлович не приймає ціннісного світу, який намагається запанувати в суспільстві, тому обирає шлях «внутрішньої еміграції», яка виступає засобом опору впливу інших особистостей. Аналіз дає змогу виокремити кілька мотивів внутрішньої еміграції: втома від буденності, відсутність зв’язків у спільноті, конфлікт між усвідомленням свого походження і теперішнього, інстинкт самозбереження. Усі мотиви, які спричинюють внутрішню еміграції – необхідність, як необхідна і сама внутрішня еміграція заради здатності відчувати, бачити, думати, виражати свої думки; заради здатності бути со- бою, заради самозбереження індивідуальності.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: покоління; внутрішня еміграція; інтелектуальний роман
Типологія: Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Користувач, що депонує: Професор Тетяна Ігорівна Вірченко
Дата внесення: 01 Лип 2021 07:06
Останні зміни: 01 Лип 2021 07:06
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/36710

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу