Три чоловічі романи про Революцію Гідності: поетика і міфологія Майдану

Козлов, Роман Анатолійович (2021) Три чоловічі романи про Революцію Гідності: поетика і міфологія Майдану Літературний процес: методологія, імена, тенденції (17). с. 39-44. ISSN 2311-2433

Текст R.Kozlov_LitP2021.pdf - Опублікована версія Download (708kB)

Анотація

У статті розглянуто три романи про Революцію Гідності, написані чоловіками та видані у 2015 р.: «Вогняна зима» Андрія Кокотюхи, «Майданний семестр» Кирила Галушка, «2014» Владислава Івченка. Серед інших творів цієї тематики вони вже частково охарактеризовані критиками і науковцями. У цій статті зроблений акцент на міфологізованому геообразі Майдану, який виступає джерелом метафоричних сенсів і зрештою розкривається в архетипах Хаосу / Гармонії / Порядку та Свій / Чужий. Це дослідження є одним з етапів вивчення стратегії формування колективної пам’яті в українських романах про Євромайдан та було частково апробоване у формі доповіді на конференції. Ключові результати досягнуті завдяки поєднанню концепції художнього осмислення міфу за Нортропом Фраєм і аспектів художнього міфотворення за Оленою Бондаревою, що дало можливість вичленувати головні напрями вивчення ключового для всіх трьох сюжетів геообразу. Простежене місце топосу Майдану в структурі сюжетів, зокрема його перша поява. Висновувано, що автори спираються на наявну у свідомості читача позитивну міфологему, розгортаючи її семантику відповідно до ставлення персонажів до подій Революції Гідності. У цьому простежений потенціал бінарних протиставлень. Встановлено, що більша кількість і різноманітність персонажів дають можливість авторові потужніше розвинути метафоричну семантику міфологеми Майдану (В. Івченко), натомість обмежена система персонажів (А. Кокотюха) консервує змістовий потенціал топосу Майдану, зводить його до ретрансляції уже сформованих сем. Інший підхід застосовує К. Галушко, даючи своєму персонажеві змінити погляди внаслідок участі в революційних подіях. Подальший аналіз засвідчив, що нерозвинена метафоризація топосу Майдану не дозволяє А. Кокотюсі вийти на залучення відповідних архетипів для поглиблення семантики твору загалом. Натомість інших двом авторам, попри використані ними різні способи конструювання сюжету, це вдалося. У результаті зроблене припущення щодо подальшого художнього осмислення теми Революції Гідності й потенціалу відповідних художніх стратегій. Запропонований підхід потребує подальшої перевірки на більшому масиві творів.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	Майдан; роман; Революція Гідності; міф; архетип
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Користувач, що депонує:	доцент Роман Анатолійович Козлов
Дата внесення:	15 Вер 2021 09:16
Останні зміни:	15 Вер 2021 09:16
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/37114

Actions (login required)

Перегляд елементу