Розвиток навичок слухового самоконтролю майбутнього вчителя музичного мистецтва на заняттях з додаткового музичного інструменту як психолого-педагогічна проблема

Бондаренко, Лариса Анатоліївна та Лящова, Ганна Петрівна (2021) Розвиток навичок слухового самоконтролю майбутнього вчителя музичного мистецтва на заняттях з додаткового музичного інструменту як психолого-педагогічна проблема Актуальні питання гуманітарних наук (37). с. 224-230. ISSN 2308-4855, 2308-4863

[thumbnail of l_bondarenko_APGN_37_IM_kmmo.pdf] Текст
l_bondarenko_APGN_37_IM_kmmo.pdf - Опублікована версія

Download (360kB)
Офіційне посилання: http://www.aphn-journal.in.ua/

Анотація

У статті розглядається поняття «самоконтроль», його зміст, структура та функції. Проаналізовано наукові праці, у яких визначається сутність понять «музично-слуховий самоконтроль», «слуховий самоконтроль», «інтонаційний самоконтроль» та «вокально-слуховий самоконтроль», їхнє змістовне наповнення, структурні складники, методи та прийоми формування чи розвитку. Висвітлюється найактуальніші праці сучасних науковців, які розглядають самоконтроль майбутніх фахівців у різних видах навчальної та музично-виконавської діяльності. У статті обґрунтовується значущість формування слухового самоконтролю на додатковому музичному інструменті (скрипка). У ході дослідження виявлено, що рефлексія виявляє процеси, які впливають на формування самоконтролю, а саме: самоспостереження, самоаналіз, самооцінку. Слухове самоспостереження – перше, на що здатний студент під час гри. Самоконтроль – інтегративна здатність аналізувати та оцінювати власну поведінку та власну діяльність з метою перевірки досягнутих результатів та приведення їх у відповідність з поставленими особистими цілями. Слуховий самоконтроль будується на здатності людини сприймати, усвідомлювати й оцінювати власний результат. Музично-слуховий самоконтроль – це форма діяльності виконавця, що виявляється в перевірці поставленого завдання, критичній оцінці як звукових результатів, так і самого процесу виконання й виправлення недоліків. Вокально-слуховий самоконтроль – це вміння, що дозволяє студенту контролювати свій спів на рівні відчуттів, відповідних до професійних вимог академічної школи сольного співу. Інтонаційний самоконтроль виступає як умовний рефлекс, який піддається удосконаленню як з боку педагога, так і з боку виконавця завдяки систематичній та цілеспрямованій праці двох сторін. Проаналізувавши наукову літературу, ми дійшли висновку, що наразі існує певна кількість праць науковців з питань дослідження самоконтролю у різних видах діяльності. Але праць, що стосуються проблеми слухового самоконтролю майбутнього вчителя музичного мистецтва на заняттях з додаткового музичного інструменту (скрипка), немає.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: самоконтроль; слуховий самоконтроль; майбутній вчитель музичного мистецтва; додатковий музичний інструмент.
Типологія: Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus
Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет музичного мистецтва і хореографії > Кафедра музикознавства та музичної освіти
Користувач, що депонує: Лариса Анатольевна Бондаренко
Дата внесення: 30 Вер 2021 07:11
Останні зміни: 09 Груд 2021 14:39
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/37278

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу