Дискусія в Імператорській академії наук (1907 рік) щодо системи правопису «Словаря української мови»

Видайчук, Тетяна Леонідівна (2021) Дискусія в Імператорській академії наук (1907 рік) щодо системи правопису «Словаря української мови» Синопсис: текст, контекст, медіа (27(3)). с. 165-171. ISSN 2311-259X

Текст T_Vydaichuk_IF_Synop_27(3)_2021.pdf - Опублікована версія Download (781kB)

Анотація

Предметом дослідження стала дискусія щодо правописної системи української частини чотиритомного «Словаря української мови» (1907-1909), упорядником і редактором якого був Борис Грінченко. Дискусія виникла в Імператорській Академії Наук на початку 1907 року з ініціативи академіка Олексія Шахматова. Причиною дискусії стала відсутність усталеного єдиного правопису для української мови. Хід дискусії та її особливості досліджено за архівними матеріалами Імператорській Академії Наук, знайденими та систематизованими істориками Віктором Коротким та Василем Ульяновським, але не широко відомими філологічній спільноті. Матеріалами дослідження стали: Протокол наради в Імператорській Академії Наук від 06.01.1907 р. з питань українського правопису за участю Пилипа Фортунатова (голова), Федора Волкова, Павла Саладилова, Петра Стебницького та Олексія Шахматова; Доповідь Петра Стебницького про правописну систему «Словаря», укладеного Борисом Грінченком (06.01.1907 р.); Висновок Михайла Грушевського щодо правопису словника (лютий 1907 р.); Висновок Бориса Грінченка «К вопросу о правописании украинского языка (для Совещания по поводу украинского правописания в Императорской Академии Наук) (07.03. 1907 р.); Лист Костя Михальчука до Академічної комісії (05.05.1907 р.). Досліджені матеріали дозволяють констатувати, що нарада з питань правопису для «Словаря української мови» стосувалася вибору системи правопису для української мови у цілому, а не лише для окремої друкованої праці. Саме «Словарь» Бориса Грінченка уперше оприявнив наукову, освітню і практичну потребу у створенні унормованої та уніфікованої української орфографії та її правил. Матеріали наради доводять, що упорядник пішов на добре обміркований компроміс між суто науковим уявленням про етимологічний правопис та практичними, технічними й педагогічними потребами тогочасного суспільства, якому найлегше було би опанувати фонетичний принцип письма. Словник був надрукований з урахуванням зауважень правописної наради. І варто зазначити, що серед зауважень були і конструктивні. Правописна нарада не винесла рішення самостійно, було враховано думки українських науковців і самого Бориса Грінченка, визнала доцільними деякі принципи орфографії для української мови з метою повною мірою передати її звуковий лад. Опрацьовані матеріали відкривають подальшу перспективу сучасних ґрунтовних досліджень автографів Бориса Грінченка та передруків його текстів з позиції текстології, джерелознавства, історії української лінгвістичної думки, історії української літературної мови і її орфографії.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	«Словарь української мови»; Борис Грінченко; історія орфографії; історія правопису; принципи орфографії
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Наукові (входять до інших наукометричних баз, крім перерахованих, мають ISSN, DOI, індекс цитування)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української мови
Користувач, що депонує:	Тетяна Леонідівна Видайчук
Дата внесення:	02 Лист 2021 14:03
Останні зміни:	07 Груд 2021 14:38
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/38039

Actions (login required)

Перегляд елементу