Рецепція Туреччини і турецької культури в українській літературі 1920-30-х років

Васьків, Микола Степанович (2021) Рецепція Туреччини і турецької культури в українській літературі 1920-30-х років International gobeklitepe social and human sciences Congress-II. Proceedings book. (1). с. 65-83. ISSN 978-605-74407-3-0

Текст M_Vaskiv_ IGSHSC_II.pdf Download (550kB)

Анотація

У статті йдеться про причини звернення уваги українських письменників і науковців 1920-30-х років на Схід і східну культуру, особливо - на Туреччину. Основними з них були національна самоідентифікація і усвідомлення власної державності, які спонукали визначити своє місце серед інших націй і держав, насамперед сусідніх, і знайти з ними спільність і відмінність. Аналізуюються науково-популярні видання (українських авторів чи надрукованих в українських видавництвах) про політичний устрій Туреччини та її взаємини з європейськими державами, про її географію, економіку, культуру, про граматику турецької мови тощо. надається інформація про переклади українською мовою, особливості творів Омера Сейфетдіна, Якуба Кадрі Караосманоглу, Рефіка Халіда (перекладач - відомий турколог Василь Дубровський), роман Халіде Едіб "Вогняна сорочка" (один переклад - із турецької, інший - із німецької), лірику Тевфіка Фікрета, Мехмета Еміна, Ґаліта Фагрі (в ретрансляції Павла Тичини, який також написав кілька власних віршів на турецькі мотиви). У міжвоєнне двадцятиріччя українські письменники написали чимало оригінальних творів про Туреччину та її культуру. Це і детективний роман Лева Величка "Змова Десмоля" про підступи країн Заходу проти Турецької Республіки й особисто Мустафи Кемаля Ататюрка, і книги мандрівних нарисів та спогадів ("Мої роки в Царгороді" всесвітньо відомого художника Олексія Грищенка, "В Царгороді" першого посла України в Туреччині Олександра Лотоцького, "Сонце над мінаретами" і "Щоденник декількох міст" Костя Котка, "Бльокнот блукань" Леоніда Первомайського). Окремо йдеться про випуск журналу "Червоний шлях" за 1930 рік, який повністю був присвячений Туреччині й надавав переклади турецької поезії та прози, містив статті відомих українських і російських туркологів про історію, культуру, літературу, пресу, політику, економіку, про проблеми переходу на латиницю й багато інших проблем. Українські дослідники, на відміну від російських, доводили, що українсько-турецька економічна, торговельна, політична, військова й, особливо, культурна співпраця протягом XV-XIX ст.була набагато продуктивнішою, ніж протистояння і ворожнеча. Автор статті відзначає великі досягнення української туркології в період її найвищого розквіту - 1920-ті і початок 1930-х років, важливу роль у цих процесах Всеукраїнської національної асоціації сходознавців (ВУНАС), акцентує увагу на особливостях української рецепції Туреччини, на пошуках спільних точок дотику в міжкультурній комунікації.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	Рецепція; турецька культура; ВУНАС; мандрівний нарис; переклад.
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Наукові (входять до інших наукометричних баз, крім перерахованих, мають ISSN, DOI, індекс цитування)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет журналістики > Кафедра журналістика та нових медіа
Користувач, що депонує:	професор Микола Степанович Васьків
Дата внесення:	19 Лист 2021 08:37
Останні зміни:	19 Лист 2021 08:37
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/38789

Actions (login required)

Перегляд елементу