Особливості змісту і форми поезії Маґтимґули Пираґи (Махтумкулі Фрагі) "Новруз"

Васьків, Микола Степанович (2021) Особливості змісту і форми поезії Маґтимґули Пираґи (Махтумкулі Фрагі) "Новруз" 4th international nowruz conference on scientific research:the book of full textsю Volume -II. Karabagh, 2021.. с. 514-521. ISSN 978-625-7636-30-8

Текст M_Vaskiv_4INCSR_2.pdf Download (1MB)

Анотація

Свято Новруз закономірно знайшло відтворення, оспівування у календарно-обрядовому фольклорі, насамперед - у фольклорі тюрків-оґузів. В українському календарно-обрядовому фольклорі був аналогічний жанр "веснянки", в якому радісно сприймалися пробудження природи після зими, тепле проміння сонця, буяння рослин, початок сільськогосподарських робіт. Відповідні риси притаманні й для творів тюркського фольклору, що оспівують прихід Новрузу. Із часом фольклорні мотиви й образність, які вирізняються життєствердним сенсом, перейшли в писемну літературу. Так, в українській літературі стали класикою веснянки Лесі Українки й Івана Франка. У подібній стилістиці написано і поезію "Прийшов Новруз" Шейдаї, сучасника Маґтимґули Пираґи. Цей мухамас вирізняється життєрадісністю, захватом від краси весняної природи. Пробудження природи закономірно асоціюється із пробудженням кохання, коли навіть нерозділене кохання викликає світлі почуття. До змісту відповідна і форма: 11-складові вірші читаються бадьоро, у швидкому темпі. "Новруз" класика туркменської літератури Маґтимґули Пираґи (XVIII століття) складається з п'яти мусаба - семирядкових строф. Величний, неспішний, епічно розлогий ритм строф створюють насамперед 16-складові верси, що наближуються за довжиною до гекзаметра Гомера. Якщо твір Шейдаї був переповнений життєрадісністю, то у Маґтимґули "Новруз" сповнений урочистістю, неосяжною величчю природи. Поступово від світу природи поет переходить до світу людей. Поетові й читачам відкривається вічне протистояння і вічний синтез "світу, сповненого життя", і "світу минущого та тлінного". Це спонукає осмислити свій життєвий шлях і призначення, перед якими тлінні "жадоба наживи", багатство, розбій. В останні роки життя твори Маґтимґули були сповнені песимістичними почуттями. Подібні почуття домінують в останній строфі-мусаба "Новруза". Поет відправляє собі гіркі докори за те, що "розтратив ти мрії свої, життям захоплений порожнім". Безрадісна старість здається йому гідною відплатою за гріхи молодості, в чому він щиро розкаюється. Та свято Новруз пробуджує сподівання на, здавалось би, неможливе, "аби стала душа з пустелі квітучою поляною".

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	Маґтимґули Пираґи; мотив; веснянки; мусаба.
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Наукові (входять до інших наукометричних баз, крім перерахованих, мають ISSN, DOI, індекс цитування)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет журналістики > Кафедра журналістика та нових медіа
Користувач, що депонує:	професор Микола Степанович Васьків
Дата внесення:	19 Лист 2021 08:57
Останні зміни:	19 Лист 2021 08:57
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/38795

Actions (login required)

Перегляд елементу