Книжкова культура та бібліотечна справа в життєвому і творчому просторі Лесі Українки

Стамбол, Ігор Іванович (2021) Книжкова культура та бібліотечна справа в життєвому і творчому просторі Лесі Українки «Українська біографістика - Biographistica Ukrainica» : збірник наукових праць Інституту біографічних досліджень (21). с. 166-180. ISSN 2520-2863

Текст Stambol_ubi_2021_21_13.pdf Download (113kB)

Анотація

Мета роботи полягає в з’ясуванні поглядів поетеси на книжкову галузь. Завданнями є аналіз рефлексій авторки на тему бібліофільства, книгознавства та бібліотечної справи; з’ясування, як саме їй вдалося долучитися до розвитку книжкової та бібліотечної справи. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, а також на загальноісторичних методах — хронологічному, ретроспективному, проблемно-тематичному та статистично-аналітичному. Наукова новизна роботи полягає в здійсненні огляду книгознавчих і бібліотекознавчих сюжетів, що виявлені в опублікованих працях, епістолярії поетеси, а також у спогадах про неї. Визначено основні погляди Лесі Українки на цінність різних жанрів книг, друкарські та редакторські аспекти книговидання, а також з’ясовано ставлення літераторки до бібліотек. На основі епістолярію та архівних документів висвітлено сюжет, пов’язаний із її активною організаційною роботою зі створення першої української бібліотеки в Києві, яка мала стати, на думку поетеси, національною книгозбірнею. Висновки. Погляди Лесі Українки на книгу відображають значення цього носія інформації українською для інтелігенції другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Водночас поетеса демонструвала власний, оригінальний погляд на книжкову культуру. Вона прагнула видавати гарні книги, з тонкими аркушами та широким міжрядковим інтервалом, які б краще сприймалися читачами. Для досягнення цих цілей вона ладна була жертвувати гонорарами. Книга була для поетеси основним засобом та мірою освіченості. Леся Українка була однією з найбільш інтернаціональних читачок-українок свого часу, адже була записана до бібліотек, як мінімум, п’яти країн. Її досвід та відсутність задокументованих проблем із російською поліцією посприяли тому, що поетеса стала відповідальною за створення публічної бібліотеки при київській «Просвіті» в 1906 р. У процесі організації Леся Українка проявила неабияку активність, що свідчить про вболівання нею за ідею появи української національної книгозбірні.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	Леся Українка; книгознавство; бібліотека; товариство «Просвіта».
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Erih Plus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра інформаційних комунікацій
Користувач, що депонує:	к.і.н. Ігор Іванович Стамбол
Дата внесення:	24 Лист 2021 12:49
Останні зміни:	24 Лист 2021 12:49
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/38993

Actions (login required)

Перегляд елементу