Генеза містико-інтуїтивних практик у християнських релігійно-філософських традиціях епохи Середньовіччя

Ломачинская, Ирина Николаевна та Донець, Олександр Борисович (2021) Генеза містико-інтуїтивних практик у християнських релігійно-філософських традиціях епохи Середньовіччя Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. (37). с. 86-92. ISSN 2307-1664, 2663-5615

Текст I_Lomachinska_O_Donets_VLU_37_GMPHRTES.pdf - Опублікована версія Download (268kB)

Анотація

Стаття присвячена розгляду основних етапів розвитку середньовічного містицизму в християнській традиції. Методологія дослідження основана на логічному поєднанні історичного, порівняльного, діалектичного, герменевтичного методів наукового дослідження. Автори зазначають, що становленні християнської містики варто розрізнити два напрями – гностичний (шлях через гнозис як інтуїтивне пізнання вищого буття) та морально-практичний (шлях зміни власного серця через неосяжну любов до Бога). Становлення ідей містицизму у східнохристиянській традиції відбувається під впливом ідеї неоплатонізму про безособове божественне буття, згідно з яким формується вчення про Непізнаванного у Своїй Природі Бога, що пізнається в Його творіннях, створених за образом Божим, які носять в собі відображення властивостей Божественної природи. Східнохристиянський містицизм знаходить подальший розвиток у апофатичному богослов’ї, обґрунтованому в творчості представників Каппадокійського гуртка, Псевдо-Діонісія Ареопагіта, Григорія Палами, які пропонують аскетизм як спосіб досягнення прямого переживання сутності божественного. У західнохристиянській традиції містицизм розвивається в опозиції офіційній церкві через його ідею безпосереднього духовного контакту з божественним. У німецьких містиків прагнення Божої досконалості проходить через духовне самозаглиблення, єдність духу і любові. Автори приходять до висновку, що спільною рисою християнських містичних практик є сакральна спрямованість на досягнення безпосереднього надчуттєвого єднання з Божеством, що здійснюється переважно на основі аскези як передумови духовного вдосконалення. Відмінності полягають в усвідомленні духовного злиття з Божественним: у східнохристиянській традиції людина надихається божественним, через любов, що проникає в її серце, в той час як у західнохристиянській традиції людина піднімається до божественного. Під впливом церковних інституцій східнохристиянська містика розвивається як діяльно-практична, західно-християнська – як споглядальна.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	містицизм; християнська містика; містично-інтуїтивні практики; містична духовна традиція; містичне богослов’я; апофатичне богопізнання.
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Наукові (входять до інших наукометричних баз, крім перерахованих, мають ISSN, DOI, індекс цитування)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства
Користувач, що депонує:	Ірина Миколаївна Ломачинська
Дата внесення:	07 Груд 2021 09:35
Останні зміни:	07 Груд 2021 09:35
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/39354

Actions (login required)

Перегляд елементу