Суліцький, Вадим Володимирович (2022) Психологічні особливості засуджених із обмеженою осудністю The ХХVI International Scientific and Practical Conference «Problems of science and practice, tasks and ways to solve them». с. 347-352.
Текст
V_Sulitskyi_SPSR_6_IL.pdf Download (320kB) |
Анотація
Одним із напрямів діяльності пенітенціарного психолога є диференційований підхід у наданні індивідуальної допомоги засудженим під час відбування покарання в місцях позбавлення волі. Особи, які перебувають в установах виконання покарань, мають багато різноманітних класифікаційних ознак і поділяються на «умовні групи» (категорії) профілактичного обліку з метою здійснення персоналом соціально-виховного та психологічного впливу на засуджених у процесі їх виправлення та ресоціалізації. Однією із таких категорій є засуджені, до яких за рішенням суду була застосована ст. 20 «Обмежена осудність» Кримінального кодексу України (далі – КК України). Обмежена осудність – поняття доволі нове в юридичній практиці України. На даний час, ми зустрічаємо у науковій літературі статті, дисертації, що намагаються розкрити: історичний контекст формування поняття «обмежена осудність»; правову сутність цього терміну; механізми та наслідки правового застосування обмеженої осудності; кримінально-правове та психологічне значення і проблеми розмежування неосудності від осудності та обмеженої осудності; вплив формування поняття «обмежена осудність» на розвиток судово-психологічної експертизи; досвід застосування «обмеженої осудності» в судочинстві різних країн світу; медичні аспекти та критерії обмеженої осудності в межах комплексної судової психолого-психіатричної експертизи. В психологічній літературі ми можемо виділити дослідження В. Марчак щодо емоційних станів і процесів як ознак «обмеженої осудності [1]. Але, у той же час, ми не знайдемо будь-яких соціально-психологічних досліджень щодо обмежено осудних осіб, які відбувають покарання в установах виконання покарань. Відповідно статті 20 «Обмежена осудність» Кримінального кодексу України, кримінальній відповідальності підлягає особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру [2]. Ця стаття Кримінального кодексу України напряму вказує на наявність у засудженого психічних розладів. Таким чином, пенітенціарний психолог повинен брати до уваги цей факт при плануванні індивідуально-психологічних заходів у процесі відбування покарання засудженим з обмеженою осудністю. Ці заходи включають психодіагностичну, психопрофілактичну та психокорекційну роботу з даною групою осіб.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Додаткова інформація: | DOI – 10.46299/ISG.2022.1.26 |
Ключові слова: | засуджені; обмежена осудність; психологічні вади; судова експертиза; психологічні особливості; тип; психологічна характеристика |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Наукові конференції > Міжнародні |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи |
Користувач, що депонує: | доцент Вадим Володимирович Суліцький |
Дата внесення: | 07 Лип 2022 06:53 |
Останні зміни: | 07 Лип 2022 06:53 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/41505 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |