Бульбенюк, Свитлана (2022) Геополітичні і геоекономічні амбіції та «м’яка сила» Китаю: зауваги до дискурсу про особливості просування й утвердження Китаєзнавчі дослідження (2). с. 39-53. ISSN 2616-7328
Текст
S_Bulbeniuk_KD_2_2022_IFF.pdf Download (805kB) |
Анотація
Запропонований погляд на специфіку утвердження геоекономічних і геополітичних амбіцій КНР як потенційної першої економіки у світі та держави – світового гегемона на прикладі взаємовідносин Пекіна і Вашингтона, Пекіна і Делі, Пекіна і Москви та Пекіна держав нижчого рівня (скажімо, Пакистану). Окрема увага звертається на розгляд політики реалізації «soft power» як самостійного концепту зовнішньополітичної лінії Китаю та як складової комплексної політики утвердження геоекономічної і геополітичної доктрини КНР у майбутньому дво- або багатополярному світові. Авторський підхід спирається на поєднання аналітичного і синтетичного методів досліджень. Модель співпраці КНР та ІРП обрана для ілюстрації реалізації амбітного проєкту «Один пояс, один шлях» на прикладі розгляду функціонування Китайсько-пакистанського економічниого коридору – КПЕК (синтетичний метод досліджень). З іншого боку, акцент зроблено не тільки на геоекономічних, але й на геополітичних перспективах глобальної ініціативи «Один пояс, один шлях», яка розглядається як приклад реалізації Пекіном концепту «soft power» (аналітичний метод досліджень). Авторка доводить, що не варто зосереджувати фокус дослідницької уваги виключно на протистоянні між Пекіном і Вашингтоном, тому що цілком ймовірним є розгортання і посилення протистояння між Пекіном і Делі з залученням держав – гравців нижчого рівня, наприклад Пакистану. Особливими є взаємовідносини і між Пекіном і Москвою, вектори їх розгортання після 24 лютого 2022 р. стали більш варіативними. «Спільна заява РФ і КНР» від 4 лютого 2022 р. має переважно декларативний характер, втім не варто недооцінювати проголошені у документі позиції сторін: про неприйняття виключно західного тлумачення демократії; про визнання з боку Росії суверенітету Китаю над Тайванем; про засудження Пекіном «кольорових революцій» і подальшого розширення НАТО. Авторка обгрунтовує бачення нинішньої колаборації Китаю і Росії як взаємовигідної у коротко- та середньостроковій перспективах, але малопрогнозованої з огляду на стратегічні цілі розвитку обох держав. Новітню китайську стратегію геоекономічного і геополітичного просування на шляху до світової гегемонії слушно порівнювати з великою шаховою партією, в якій Пекін прагне бути умовним «старшим братом» радше приховано і напівприховано, аніж за допомогою жорсткої сили.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | Китай; Індія; США; Пакистан; Росія; світовий політичний порядок; «м’яка сила». |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства |
Користувач, що депонує: | Доцент Світлана Степанівна Бульбенюк |
Дата внесення: | 16 Серп 2022 06:40 |
Останні зміни: | 16 Серп 2022 06:40 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/41670 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |