Заперечні конструкції в історії німецької мови: випадок множинного заперечення

Городілова, Тетяна Миколаївна (2022) Заперечні конструкції в історії німецької мови: випадок множинного заперечення Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. (1(96)). с. 75-86. ISSN 2663-7642; 2707-4463

[thumbnail of T_Horodilova_VZhDUIF_FN_1(96)_KGF.pdf] Текст
T_Horodilova_VZhDUIF_FN_1(96)_KGF.pdf - Опублікована версія

Download (780kB)
Офіційне посилання: http://philology.visnyk.zu.edu.ua/issue/view/15823

Анотація

У статті розглянуто еволюційний шлях розвитку реченнєвого заперечення в історії німецької мови. Проаналізовано особливості засобів реалізації множинного заперечення досліджуваних періодів мовного розвитку з урахуванням змін у парадигмі заперечних маркерів давньо-, середньо- і ранньонововерхньонімецької мови. У розрізі полінегації увагу зосереджено на заперечному узгодженні, що супроводжується превербальним заперечним маркером і додатковим заперечним прислівником чи займенником. З’ясовано, що реалізація заперечного узгодження передбачає одне семантичне ядро заперечення. Висвітлено причини переходу від подвійного заперечення до одиночного у відповідний період розвитку німецької мови. Вивчення механізмів граматикалізації дало змогу простежити розвиток заперечних граматичних конструкцій, зокрема втрату синтаксичної незалежності та морфологічну різнооформленість елементів у синтаксичній парадигмі. Поступовий характер розвитку реченнєвого заперечення представлено згідно з циклом О. Єсперсена, де відображено ослаблення мононегативного проклітика з подальшим його посиленням за допомогою додаткового заперечного займенника та, як результат, повернення до мононегативної моделі, у якій було реалізовано другий заперечний елемент. Окрему увагу приділено явищу граматичної надлишковості, яку в лінгвістичних студіях характеризують як властивість або поведінку мови, коли одну й ту саму функцію реалізовано за допомогою двох або більше засобів, та її проявів у трансформації заперечної моделі з позиції діахронії. Поступове усунення додаткового заперечного елемента сприяло виокремленню мононегативної моделі заперечення, успадкованої сучасною німецькою мовою. Також засвідчено, що структурні зміни в заперечних реченнях були тісно пов'язані з відносно вільним або обмеженим порядком слів.

Тип елементу : Стаття
Додаткова інформація: t.horodilova.asp@kubg.edu.ua
Ключові слова: множинне заперечення; заперечне узгодження; граматична надлишковість; граматикалізація; порядок слів
Типологія: Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus
Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет романо-германської філології > Кафедра германської філології
Користувач, що депонує: викладач Тетяна Миколаївна Городілова
Дата внесення: 16 Вер 2022 06:43
Останні зміни: 16 Вер 2022 06:43
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/41810

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу