Література у вимірах мета (на матеріалі есеїстики Григорія Штоня)

Вірченко, Тетяна Ігорівна (2022) Література у вимірах мета (на матеріалі есеїстики Григорія Штоня) Синопсис: текст, контекст, медіа (28 (3)). с. 119-124. ISSN 2311-259X

Текст T_Virchenko_STKM_22_28(3).pdf - Опублікована версія Download (709kB)

Анотація

Григорій Штонь – помітна постать не лише в літературознавстві, а й літературі. Митець завжди перебував у стані пошуку свого реципієнта. Чи знайшов він свого читача, режисера, глядача – питання риторичне. Автор завжди сподівався на майбутнє, для цього максимально працював і зважав на теперішнє. Рецензії, дописи, інтерв’ю, есеї – ті жанри, у яких він максимально засвідчував своє буття. Це ті тексти, які потребують дослідницької уваги, щоб обрати доцільну оптику для наукового осмислення художнього спадку. В історичній площині це важливо, щоб дати належну оцінку літературному процесу двотисячних років, у теоретичній – щоб поглибити кореляціійні зв’язки між вислолюваннями письменників про літературу і художністю їхніх творів. Саме тому увагу буде сфокусовано на двох збірках есеїв Г. Штоня. Синкретичність як стильова прикметна ознака творчості Г. Штоня вже була помічена літературознавцями, проте відповідь на питання як розуміння літератури позначилось творчості автора ще не знайдена. Для цього слід досягти дещо вужчої мети – осягнути розуміння письменником літератури, її специфіки, художніх завдань тощо методами рецептивної естетики та герменевтики. У ході дослідження з’ясовано, що першорядним для митця було самопізнання, у якому письменник убачав можливість до осмислення контексту без якого немислимо розглядати твір художньої літератури. У широкому контексті мислив Г. Штонь і місію літератури. На перший погляд, художня література є моделлю життя, але саме життя Г. Штонь мислив масштабно – земне / небесне, поосібне / усекосмічне. У всіх своїх міркування автор прагнув спонукати читача розширити межі мислення, тому й працював над власним самовдосконаленням як митця, поради щодо якого зустрічаємо в текстах. Новизна студії полягає в тому, що перше критично проаналізована есеїстика Г. Штоня у вимірах металітератури. Есеї письменника виконують функцію медіатора між світоглядними засадами автора і його творчістю. Г. Штонь обрав жанр сповідального есе, тож засадничими принципами стають рефлексійність, самосвідомість, самоусвідомлення. У перспективі доречно дослідити літературні портрети, завдяки оцінці яких увиразняться критерії формування літературного канону за Г. Штонем.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	література; есе; письменник; літературний канон; самосвідомість; читач.
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Користувач, що депонує:	Професор Тетяна Ігорівна Вірченко
Дата внесення:	03 Лист 2022 15:19
Останні зміни:	03 Лист 2022 15:19
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/42313

Actions (login required)

Перегляд елементу