"В цьому запаморочливому присмерку нашої — не своєї — столиці" (Микола Хвильовий у спогадах Олекси Варавви)

Бонь, Олександр Іванович (2021) "В цьому запаморочливому присмерку нашої — не своєї — столиці" (Микола Хвильовий у спогадах Олекси Варавви) Українська біографістика (22). с. 138-150. ISSN 2520-2855

[thumbnail of O_Bon_VTSZGNNSS_22_2021_FSHN_KUBG.pdf] Текст
O_Bon_VTSZGNNSS_22_2021_FSHN_KUBG.pdf - Опублікована версія

Download (117kB)
Офіційне посилання: https://doi.org/10.15407/ub.22.138

Анотація

На основі спогадів Олекси Варавви (Кобця) «Записки письменника» показати вплив Миколи Хвильового на київське літературне середовище 1920-х років, а також реконструювати зв’язки двох літераторів у Харкові, коли вони проживали в будинку «Слово» і близько товаришували.У статті розкрито суспільно-політичні настрої в середовищі української гуманітарної інтелігенції в 1920-х — на початку 1930-х років. За спогадами Олекси Варавви можна відтворити обставини загибелі і похорону Миколи Хвильового, адже він був серед найближчих друзів письменника, які після його самогубства організовували поховання. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності. Застосовано також загальноісторичні методи: біографічний, проблемно-тематичний, мікроісторичний, ретроспективний, просопографічний. Наукова новизна дослідження полягає у використанні джерел, які раніше було опубліковано частково, а також невідомих матеріалів, які вперше введено до обігу, — мемуарів та матеріалів епістолярної спадщини письменника і редактора Олекси Варавви. Висновки. Складний і суперечливий період 1920 — початку 1930-х років в українській культурі традиційно має назву «Українське відродження», або «Червоний ренесанс». Але це явище мало обмежений характер, оскільки відбувалося в жорстких ідеологічних межах радянського більшовицького режиму. Тому особливо цінними для розкриття становища українських гуманітаріїв в УСРР мають его-документи. Це яскраво демонструють спогади письменника і редактора О. Варавви про М. Хвильового. Вони показують, що лідер ВАПЛІТЕ мав значний ідейний вплив на мистецьке середовище та гуманітаріїв радянської України загалом. Розмови письменників, передані мемуаристом, свідчать, що М. Хвильовий підтримував українське національне спрямування журналу «Нова громада» і був змушений приховувати свої справжні погляди та ідейно протиставляв себе більшовицькому режиму.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: О. Варавва; українська гуманітарна інтелігенція; М. Хвильовий; Харків; самогубство М. Хвильового
Типологія: Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus
Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра історії України
Користувач, що депонує: Викладач Богдан Богданович Безпалько
Дата внесення: 29 Лист 2022 04:25
Останні зміни: 29 Лист 2022 04:25
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/42833

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу