Морошкіна, Г.Ф. та Харченко, Тетяна Гадульзянівна (2022) Лінгвосеміотичні маркери професійної мистецтвознавчої дискурсії Нова філологія. Збірник праць. (85). с. 196-206. ISSN 2414-1135
Текст
T_Matsiiashko_G_Moroshkina_NF_85_FRGF.pdf - Опублікована версія Download (856kB) |
Анотація
Мистецтвознавчий дискурс часто є об’єктом досліджень вчених, які звертають свою увагу здебільше на розкриття специфічних характеристик інтерпретативного дискурсу, здійсненого критиками мистецтва і, як слідство, виникає загроза суб’єктивізму і відхилення від вірогідного змісту отриманої інформації. Звернення до аналізу франкомовної мистецтвознавчої дискурсії самих художників, що раніше не спостерігалось у наукових філологічних дослідженнях, принаймні на матеріалі французької мови, скорочує шлях до відкриття істини, сприяє виникненню відчуття вірогідності та одночасно розширює простір філологічних мистецтвознавчих досліджень. У відповідності до теорії М. Фуко «дискурсія» виявляється своєрідним інструментом пізнання, що репрезентує досить нетрадиційний підхід до аналізу культури. Простір «дискурсивних практик» зумовлено можливістю сполучати у мові різночасні події, що вислизають з-під влади культурної події, відтворюючи динаміку реального. Час пронизує висловлювання, вкорінюється в нього, перетворюється у сприйняття якоїсь непереборної, неминучої послідовності у часі. У зібраному корпусі фактичного матеріалу, який представлений дискурсивними практиками художників-модерністів, було виокремлено чотири ключові концепти: couleur, forme, philosophie, sensibilté. Концептуальний аналіз сприяв виявленню специфічних лінгвосеміотичних знаків, які відбивають особливості професійної мистецтвознавчої діяльності, філософські розміркування та емотивне сприйняття оточуючого світу. У контексті професійної мистецтвознавчої дискурсії художників слово нерідко наповнюється значущими, індивідуальними, авторськими смислами, що пояснюється особливістю сприйняття оточуючого світу в просторі, формах, лініях та кольоровому забарвленні. Зібраний корпус фактичних матеріалів довів наявність трьох видів семіотичних знаків на позначення домінуючих змістовних частин висловлень: Арт- утворюючі, Інтелект-утворюючі та Сентимент-утворюючі знаки. Саме синергетичний ефект взаємодії образоутворюючих знаків призводить до креації специфічного смислу професійної мистецтвознавчої дискурсії. Вважаємо, що розширення простору досліджень мистецтвознавчих дискурсивних практик є перспективним.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | дискурс; професійна мистецтвознавча дискурсія; інструмент пізнання; концепт; лінгвосеміотичний знак |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Erih Plus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет романо-германської філології > Кафедра романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства |
Користувач, що депонує: | Тетяна Гадульзянівна Маціяшко |
Дата внесення: | 30 Лист 2022 05:28 |
Останні зміни: | 05 Груд 2022 05:46 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/42930 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |