Громадсько-політичні здобутки та втрати єврейської національної організації у таборі Фрайштадті, Австро-Угорщина (1916 – початок 1918 рр.)

Срібняк, Ігор Володимирович (2022) Громадсько-політичні здобутки та втрати єврейської національної організації у таборі Фрайштадті, Австро-Угорщина (1916 – початок 1918 рр.) Європейські історичні студії (22). с. 125-143. ISSN 2524-048X

Текст I_Sribnyak_EIS_2022_22_FSHN.pdf Download (1MB)

Анотація

У статті розкрито специфіку функціонування єврейської національної організації у таборі Фрайштадт (Австро-Угорщина), заснування якої стало можливою завдяки сприянню президії Союзу визволення України у Відні та української таборової громади. Дуже важливим було те, що провідники єврейської та української організацій усвідомлювали нагальну необхідність політичного освідомлення поневолених російським царатом народів (зокрема – єврейського і українського), а також важливість українського-єврейського порозуміння. Однією з перших спільних політичних акцій євреїв і українців у таборі стала артикуляція ними свого критичного ставлення до імперських порядків у Росії під час відвідування табору родовитою представницею Російського Червоного Хреста А. В. Романовою. Вже навесні-влітку 1916 р. єврейський просвітній гурток зумів розбудувати свою діяльність у таборі, організовуючи для таборян національні культурно-мистецькі імпрези та провадячи освітні курси. Запорукою успіху в його роботі стало забезпечення регулярної фінансової допомоги з прибутків, отримуваних таборовою кооперативною спілкою «Чайня». Водночас українською організацією табору єврейському гурткові надавалось й вагоме нематеріальне сприяння – шляхом тимчасового надання на безоплатних засадах таборових приміщень для підготовки театральних вистав, концертів та проведення різних акцій національно-просвітницького змісту. На жаль попри задеклароване у цей час взаємне визнання національно-політичних прагнень обох народів (єврейського і українського) – темпи і характер державно-політичних перетворень в Україні спонукали єврейську організацію спочатку дистанціюватись, а потім заявити про своє неприйняття українського «усамостійнення». У свою чергу – таке неприхильне ставлення полонених євреїв до самостійницьких прагнень українців обумовило припинення, а потім й цілковитий розрив між двома громадами, що у свою чергу поставило під сумнів набутий ними досвід у спільній боротьбі з російським деспотизмом.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	полонені українці та євреї; культурно-просвітній гурток; табір Фрайштадт; Австро-Угорщина
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра всесвітньої історії
Користувач, що депонує:	професор Ігор Володимирович Срібняк
Дата внесення:	12 Груд 2022 17:21
Останні зміни:	12 Груд 2022 17:21
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/43317

Actions (login required)

Перегляд елементу