Revolutionizing of Jewish and Ukrainian Prisoners of War in Freistadt Camp, Austria-Hungary (1915-1917): social dimension

Sribniak, Ihor та Yakovenko, Natalia та Matviyenko, Viktor (2022) Revolutionizing of Jewish and Ukrainian Prisoners of War in Freistadt Camp, Austria-Hungary (1915-1917): social dimension Przestrzeń Społeczna (Social Space), 23 (1). с. 127-151. ISSN 2084-7696; 2084-1558

Текст I_Sribnyak_N_Yakovenko_V_Matviyenko_PS_2022_1(23)_FSHN.pdf - Опублікована версія Download (606kB)

Анотація

У статті проаналізовано процес революціонізування полонених українців та євреїв, який був розпочатий СВУ після перших успіхів української пропаганди в таборі Фрайштадт. Українізація мешканців табору та їх громадське освідомлення поклали початок складним процесам диференціації у середовищі таборян, наслідком чого він поділився на три кількісно нерівні частини – спочатку лише одиниці підтримали українські національно-визвольні гасла, чорносотенна меншість полонених виступила на захист «вєри, царя і отєчєства», третя – найчисельніша група полонених, не маючи власного виробленого світогляду, на перших порах йшла вслід за чорносотенцями та малоросами. Чорносотенці докладали усіх можливих зусиль аби перешкодити чи принаймні загальмувати процес національного і громадського пробудження полонених українців та євреїв у Фрайштадті, використавши для цього й приїзд сестри милосердя А.В.Романової. Зрештою, є всі підстави стверджувати, що основним завданням її місії до табору була пропагандистсько-мобілізаційна – щодо чорносотенців та «малоросів», та провокаційно-розкладова – щодо членів української та єврейської таборових організацій. Відтак не дивно, що деякі члени таборових громад вживали щодо неї досить радикальні, та навіть образливі вислови. Очевидно, що «переходити на особистості» полоненим може було й не слід, але «сестра» зробила все аби налаштувати проти себе свідому частину таборового загалу. Подальший розвиток національно-патріотичної роботи призвів до поступової руйнації чорносотенної ідеології в свідомості полонених, разом з тим тривав демонтаж малоросійськості в світоглядних уявленнях українців. Українському та єврейському активу табору вдалось розбудувати національні культурно-освітні осередки та долучити до участі в них переважну більшість таборян. Приховані противники української та єврейської національних ідеї вже не наважувались виступати проти них відкрито, а табір все більше і більше набував національного змісту, перетворившись на центр українського життя в Австро-Угорщині. Такий високий рівень самоорганізації організованих полонених українців та євреїв спонукав австро-угорську владу до інтенсифікації процесу революціонізування таборян, використовуючи дещо незвичні (як в умовах полону) форми. Йдеться про святкування 1-го Травня, який супроводжувався використанням символіки червоної колористики та відповідних гасел, що було суворо заборонено підданим австрійського цісаря в умовах війни. Але для полонених були створені всі умови для відзначення цього свята, у розрахунку на те, що вони рано чи пізно повернуться додому та поширюватимуть засвоєні ними зразки громадської активності.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	полонені українці та євреї; чорносотенці; громадське освідомлення; табір Фрайштадт; Австро-Угорщина
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Erih Plus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра всесвітньої історії
Користувач, що депонує:	професор Ігор Володимирович Срібняк
Дата внесення:	13 Груд 2022 05:15
Останні зміни:	13 Груд 2022 05:15
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/43325

Actions (login required)

Перегляд елементу