Кузнецова, Галина та Караман, Станіслав Олександрович та Караман, Ольга Володимирівна (2022) Оновлення змісту методичної системи навчання фонетики майбутніх учителів української словесності в контексті здобутків мовознавства Вісник науки та освіти (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія», Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»), 6 (6). с. 135-160. ISSN 2786-6165 Online
Текст
O_Karaman_S_Karaman_VNO_6_22.pdf Download (729kB) |
Анотація
У публікації обґрунтовано, що трансформування освіти, запровадження в Новій українській школі компетентнісного та особистісного підходів, формування ключової компетентності (вільне володіння державною мовою) об’єктивно зумовлює оновлення змісту методичної системи навчання фонетики майбутніх учителів української мови і літератури, спрямоване на формування вмінь здійснювати ефективну комунікацію в усній та писемній формах. З’ясовано, що в Державному стандарті базової середньої освіти процес формування комунікативної компетентності ґрунтується лише на засадах лексичного та граматичного ресурсу мови, до уваги не береться фонетичний. Це дещо порушує онтологічну цілісність опанування мови як субстанціонально-функціональної моделі, у якій елементи нижчого мовного рівня (фонетичного) виконують функції, без яких не функціонують сегменти вищих рівнів. Констатовано, що фонетичний компонент мови, функції якого «полягають у звуковому кодуванні тексту у процесі синтезу (говоріння) та декодуванні його під час аналізу (сприйняття)» (за Н. Плющ), сьогодні в освітній комунікативістиці становлять підґрунтя мовного коду та вмінь учасників освітнього процесу вибудовувати його стратегію і тактику; з’ясовано, що потужний потенціал освітньої комунікативістики спонукає галузь лінгводидактики до розроблення нових методик поєднання здобутків у теорії мови, зокрема в системі фонетичного мовного коду, та самої комунікативістики. Запропоновано як пріоритетний вектор оновлення змісту методичної системи навчання фонетики майбутніх учителів української мови і літератури ґрунтовний аналіз генези фонетики у світових лінгвістичних традиціях. З огляду на це описано здобутки індійської лінгвістичної традиції, акцентовано, що саме на підставі вічного збереження релігійних творів через усну рецитацію їх та трансмісію, фоноцентризм мовознавці Давньої Індії заклали підґрунтя для еволюціонування вчення про фонетичну та фонологічну системи мови. З’ясовано, що на засадах принципу градуальності спроєктовано складове письмо (брахмі, деванагрі), яке базується на абугіді як особливому типі письма. Спостережено, що індійські лінгвофілософи розробили доктрину про «спхоту-фонему» й обґрунтували її роль не лише в розвитку фонетики, фонології, а й граматики, логіки, психології, семантики; з’ясували сутність «Шива-сутр» Паніні та їх вплив на розвиток фонетики і фонології.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | методична система навчання фонетики; учитель української мови та літератури; індійська лінгвістична традиція; письмо брахмі; деванагарі; «Шива-сутри» Паніні; звук; дихотомія «спхотафонема»; класифікація звуків |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української мови |
Користувач, що депонує: | Тамара Ростовцева |
Дата внесення: | 12 Січ 2023 22:40 |
Останні зміни: | 12 Січ 2023 22:40 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/43714 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |