Війна за ідентичність, або проговорювання і прийняття себе у п’єсі Неди Нежданої “Кицька на спогад про темінь”

Бондарева, Олена Євгенівна (2022) Війна за ідентичність, або проговорювання і прийняття себе у п’єсі Неди Нежданої “Кицька на спогад про темінь” Курбасівські читання (17). с. 102-127. ISSN 1997 – 8642

Текст O_Bondareva_KC_17_FUFKM.pdf - Опублікована версія Download (300kB)

Анотація

Мета. Запропонувати прочитання монодрами Неди Нежданої “Кицька на спогад про темінь” з позицій сучасної теорії ідентичності/ідентичностей та постколоніального літературознавства. Методологія дослідження. Антропологічний взаємоперехід, постколоніальні/деколоніальні студії, студії пам’яті, теорія травм, інтертекстуальний аналіз. Наукова новизна. Постколоніальна/деколоніальна інтерпретація обраної для розгляду п’єси Неди Нежданої – це нагода започаткувати серйозну розмову про те, як сучасні драма і театр долучаються до розмов із суспільством про нову громадянську ідентичність українців. На жаль, малоросійство у медійному полі, маніпулятивні стратегії сучасного телебачення, експансія російських книжок на книжковому ринку та в мережі, побутова орієнтація багатьох людей на російську мову, літературу та відповідні трансльовані ними смисли і картини світу сформували масову аудиторію, яка прагне розваг і видовищ значно більше, аніж серйозних аналітичних розмов та розмислів. Таке рецептивне середовище є відкритим для різноманітних “плебесцитів пам’яті”, в ньому “пам’ять набуває розважального ґатунку”, а в колективного минулого “відбирають повагу, позбавляють його піднесення та авторитету”, внаслідок чого відбувається масоване символічне насильство над колективною пам’яттю. Тож у глобальному ментальному протистоянні між нашою країною з багатовіковими демократичними устремліннями та між тоталітарною імперією (“недоімперією”, як її охрестив сучасний гуманітарний дискурс) саме зараз найвища пора просувати український культурний продукт і залучати до його рецепції якомога більше людей: театр має таку унікальну можливість, особливо у тандемі з драматургами, спроможними генерувати і охудожнювати нову смислову реальність. Адже ще кілька років тому Ярослав Поліщук, розмірковуючи, чи не програла наша література свою громадянську війну, наголосив, що “з більшою слушністю випадало б розмірковувати не про поразку, а про переорієнтацію літератури – відповідно до тих нових вимог, які поставила перед нею нова епоха. Крах літературоцентризму зумовив переосмислення функції словесності, спонукав вивільнення її від невластивих обов’язків, а також мобілізацію щодо тих завдань і викликів, які характеризують нову парадигму розвитку культури в ХХІ ст.”.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	антропологічний взаємоперехід; війна; ідентичність; травма; абсурд; підтекст; протагоністка; монодрама
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Збірники наукових праць
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра аудіовізуального та сценічного мистецтва
Користувач, що депонує:	Олена Бондарева Бондарева
Дата внесення:	20 Лют 2023 08:15
Останні зміни:	20 Лют 2023 10:19
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/43759

Actions (login required)

Перегляд елементу