Вишницька, Юлія Василівна (2022) Текстові маркери національної самоідентичності в романі Гюґо Гамільтона «Люди з веснянками» Південний архів (філологічні науки): Збірник наукових праць., 91. с. 42-50. ISSN 2663-2691, 2663-2705
Текст
Yu.Vyshnytska_Textovi markery_PA_Vyp.91_2022.pdf Download (397kB) |
Анотація
Мета статті – на матеріалі автобіографічного роману ірландського письменника Гюґо Гамільтона «Люди з веснянками» проаналізувати текстові ідіостильові маркери національної самоідентичності. Методологія дослідження. Роман досліджено в дзеркалі постколоніальної критики із застосуванням методики теорії пам’яті та наратологічного аналізу. Результати дослідження. У тексті роману виокремлено ключові вектори національної тожсамості: мовний, топонімічний, ономастичний, культурний, гастрономічний, атрибутивний, постімперський. Лінґвальний код національної самоідентичності дешифрує потрійне розщеплення національної самоідентифікації наратора, овиявлює текстові механізми такого розщеплення через мотиви гри, страху, символіку віддзеркалення, дому. Доведено текстову тотожність концептів пам’яті і слова. Топонімічноономастичний код відкриває національну самоідентичність наратора через мотиви бездомності, втрати орієнтирів, пошук дому, а також через концепт родинної і колективної травми. Власну ідентичність наратор віднаходить у координаті деангліфікації Ірландії, а втрачає – у точці насильницького занглійщення. Образи матеріального світу проєктують атрибутивний і культурний вектори національної самоідентичності (релігійні маркери дому, літературні означники хибної тожсамості). Постімперський різновид національної самоідентичності експлікує текстовий неоконцепт «нові ірландці» (“brack people”), а також міфологеми дому-країни й країни-дому, імпліковані мотивами збирання, колекціонування, примирення-прийняття. Досліджено текстові прояви псевдо- і симулятивної ідентифікації та антинаціональної ідентичності в контексті стереотипів, перекручування, профанації й шкідливого ототожнення, урівнювання. Висновки. Описано експлікацію бінарних і тернарних опозицій свого / чужого / інакшого, вивищеності й меншовартісності через етнодомінанти «ірландське», «німецьке», «англійське». Гомодієгетичний наратор роману діє в екстрадієгетичній ситуації як безпосередній учасник подій. Я-наратор екстраполює маршрути повернення до себе, до власного дому через національне самоусвідомлення.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | наратор; тожсамість; ідентичність; образ; мотив; травма |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра світової літератури |
Користувач, що депонує: | доцент Юлія Василівна Вишницька |
Дата внесення: | 27 Лют 2023 08:59 |
Останні зміни: | 27 Лют 2023 08:59 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/44048 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |