Школьна, Ольга Володимирівна та Буйгашева, Алла Борисівна та Опанасюк, Олександр Петрович (2022) Декоративно-прикладне мистецтво в творчості Тетяни Яблонської: за матеріалами її щоденників Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 3 (56). с. 82-86. ISSN 2308-4855
Текст
O_Shkolna_A_Buigasheva_O_Opanasuk_APHN.pdf Download (363kB) |
Анотація
Творчість визначної мисткині ХХ – початку ХХІ століття Тетяни Нилівни Яблонської (1917–2005) становить окрему сторінку вітчизняного мистецтва. З одного боку напрацювання художниці вкорінені у духовній культурі початку ХХ століття, включно із впливами діда Олександра – протоієрея, батька Ніла – викладача мистецьких дисциплін, матері – викладачки французької мови, а також викладачів-орнаменталістів і колористів кшталту Федора Кричевського та представників когорти бойчукістів-авангардистів штибу Абрама Черкаського й Костя Єлеви. З іншого боку на формування художнього всесвіту талановитої Тетяни Яблонської вплинули особисті вакації й студії, а також занурення у матеріальний світ творів декоративно-прикладного та сакрального мистецтва, оскільки художниця постійно займалася саморозвитком, заглибленням у суть «кольоросвітів» та традиційних форм різних видів художнього ремесла. Так, якщо ретроспективно поглянути на джерела збагачення духовного та пластичного світів Тетяни Нилівни – стає зрозумілим, що її цікавили тональні та контрастні переходи у творах києворуських мозаїк з Софії Київської та Михайлівського Золотоверхого соборів, про композиційний стрій яких та майстерність прадавніх майстрів авторка висловлювала власні професійні умозаклаключення на шпальтах своїх щоденників. Будучи з родини представників церковного кліру (всі її предки по роду батька служили дяками у костелах), де з дитинства постійно лунали церковна музика, спів і духовні тексти, вона легко розмірковувала з приводу сюжетів євхаристії, літургії тощо, іконографії тих чи інших святих, а також питань синестезії (відчуття музичних ритмів у кольорі). Ці знання, які викорінювалися, приміром, у когорти бойчукістів, з часом вона доповнила глибоким вивченням перлин світового декоративного-прикладного, образотворчого мистецтва, скульптури й архітектури країн Європи. У них мала змогу від середини ХХ століття побувати у зв’язку із творчими пленерами та дослідами, до прикладу, італійської класики, й, таким чином, самотужки наблизилася по поєднання у своїй подальшій творчості канонів високого мистецтва від доби чистого Відродження до академізму, й формотворчого та орнаментального сприйняття певних сталих візій декоративно-прикладного мистецтва: кераміки, скла, фарфору, текстилю (хустки, народний одяг, гобелени), дідухів тощо.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | Києворуське мистецтво; образотворче мистецтво; декоративно-прикладне мистецтво; друга половина ХХ – початок ХХІ століть |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет музичного мистецтва і хореографії > Кафедра музикознавства та музичної освіти Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет образотворчого мистецтва і дизайну > Кафедра образотворчого мистецтва |
Користувач, що депонує: | Анна Миколаївна Гунька |
Дата внесення: | 14 Бер 2023 09:27 |
Останні зміни: | 14 Бер 2023 09:27 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/44384 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |