Stadnichenko, О.I. та Tryma, К.А. та Salnikova, N.V. (2023) Євроскептицизм і політика пам’яті: приклад Чехії, Польщі та Німеччини Регіональні студії, 2023 (32). с. 30-36. ISSN 2663-6107; 2663-6115
Текст (Cтаття)
Evroskeptythysm_Stadnichenko_Tryma_Salnikova.pdf - Опублікована версія Download (382kB) |
Анотація
До початку XXI століття ЄС значно просунувся в реалізації проекту Об'єднаної Європи, ввівши єдину валюту – євро. Вона успішно вирішувала завдання, пов’язані з рухом до «глобальної космополітичної пам’яті», формуванням загальноєвропейської ідентичності. На початку XXI століття більше 67% громадян ЄС сприймали себе насамперед європейцями. Загальноєвропейська культура пам’яті, ставши, по суті, космополітичною, зайняла домінуючу позицію в історичному наративі європейського простору. У 2004 році відбулося масштабне розширення ЄС за рахунок країн колишнього соціалістичного табору. Розширення, здійснене в суто політичних цілях і без економічного обґрунтування, спричинило розвиток цілого ряду негативних для ЄС явищ, одним із яких стало виникнення конфлікту пам'яті. Відкориговано принципи політики пам’яті, перехід від космополітичного підходу до принципу агонізму, тобто діалогу, заснованого не лише на конфлікті інтересів, а й на взаємоповазі учасників суперечки. У рамках цього підходу були скориговані ключові оцінки історичного наративу. Так, у 2009 році Європарламент вніс доповнення до раніше прийнятого у 2005 році. Це був документ, який дає оцінку Голокосту та фашистському режиму з включенням у цю рамку оцінки радянського тоталітаризму. У наступні роки оцінки наративу Другої світової війни почали дедалі більше відповідати прийнятій країнами «Молодої Європи» концепції культури історичної пам’яті. Культура пам’яті в країнах Центрально-Східної Європи базувалася на принципово різних концепціях розуміння досвіду історичного минулого та його найважливішого пласта, пов’язаного з Другою світовою війною – це була інша історична пам’ять. Щоб подолати «кризу пам’яті», ЄС та його інституції управління активізують діяльність, спрямовану на її вирішення. Вона набуває системно планового характеру, розрахованого на довгострокову перспективу. Це засвідчує реалізація в зазначений період двох спеціальних програм, метою яких було подолання кризи та зміцнення спільної європейської ідентичності.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Додаткова інформація: | DOI https://doi.org/10.32782/2663-6170/2023.32.4 |
Ключові слова: | Європа; євроскептицизм; політика пам’яті; історія. |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет журналістики > Кафедра реклами та зв'язків з громадськістю |
Користувач, що депонує: | Ольга Іванівна Стадніченко |
Дата внесення: | 20 Бер 2023 07:55 |
Останні зміни: | 20 Бер 2023 07:55 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/44478 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |