Образ Бориса Грінченка та його контексти у п’єсі Мар’яни Ангелової “Синдром Грінченка”

Бондарева, Олена Євгенівна та Брацкі, Артур Себастіан та Бітківська, Галина Володимирівна (2023) Образ Бориса Грінченка та його контексти у п’єсі Мар’яни Ангелової “Синдром Грінченка” Синопсис: текст, контекст, медіа (29 (1)). с. 47-53. ISSN 2311-259X

Текст O_Bondareva_A_Bracki_G_Bitkivska_STKM_29(1)_FUFKM.pdf - Опублікована версія Download (820kB)

Анотація

художню версію антиутопічного переходу української мови у статус “мертвої”, коли нею не послуговуються повсякчасно, а також ситуацію її пригадування та “оживлення”. Провідниками такої “реінкарнації” мови у п’єсі слугують унікальний 4-томний Словник та його упорядник Борис Грінченко. Не випадково жанр твору авторка маркує як “драму словникового запасу”. Проблема радикального перегляду каталогу ключових для українства персоналій сьогодні напряму пов’язана з напрацюванням деколоніальної української ідентичності, студіями пам’яті, ревізією українського культурного пантеону, який важко уявити без постаті Бориса Грінченка, яка у цей пантеон вписується доволі епізодично. Предметом статті є аналіз художніх стратегій небіографічного письма, задіяних у створенні біографічного образу у сучасній драмі, об’єктом – текст п’єси Мар’яни Ангелової “Синдром Грінченка”. Метою є насамперед презентація та інтерпретація цікавого драматургічного твору, прочитаного із використанням сучасних дослідницьких методологій. Цей текст, створений ще 2013 року, інтерпретовано з позицій, актуальних для літературознавства 2023 року, на тлі війни за українську ідентичність у протистоянні російській агресії, а саме: теорій ідентичності, сучасних українських memory studies, екокритичної теорії письма. Новизна дослідження вбачається у тому, що текст п’єси проаналізовано вперше, створено шляхи його опрацювання для дослідників-філологів і для сучасних театральних практиків. Сценічний простір твору є неординарнм, його ускладнено довільним нагромадженням масовки та аудіовізуальних ефектів, поліекранністю, взаємодією із глядачами в залі. Мар’яна Ангелова апелює до родової колективної мовної пам’яті багатьох поколінь українців, створюючи полісемантичний та поліваріативний образ Словника як її осмисленої та ословленої території. Авторка пропонує безліч художніх антиколоніальних маніфестацій, сконцентрованих довкола репресованих українських літер, забутих значень та змертвілих слів, назавжди знищених цензурою сторінок словника, упослідженої мови, лінгвоциду та ксеноглосної коми. 4-томний словник у п’єсі виявляє частотнішу присутність, аніж його біографічний укладач. Натомість образ самого Бориса Грінченка, зберігаючи кілька біографічних мікросюжетів, по суті, втрачає свій актуальний біографізм і набуває міфологічних рис “небесного Грінченка” – “прабатька” сучасної української мовної особистості.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	біографічна драма; ідентичність; мова; словник Грінченка; місце пам’яті; антиколоніальні естетичні маніфестації; деколоніальний проєкт
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Erih Plus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра світової літератури Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Користувач, що депонує:	Олена Бондарева Бондарева
Дата внесення:	04 Квіт 2023 08:33
Останні зміни:	04 Квіт 2023 08:33
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/44625

Actions (login required)

Перегляд елементу