Остащук, Іван Богданович та Кравчук, Олексій (2023) Образ судді в правовій культурі Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. (46). с. 74-85.
Текст (Образ судді в правовій культурі)
I_Ostashchuk_O_Kravchuk_VLU_46_2023.pdf - Опублікована версія Download (351kB) |
Анотація
У статті проаналізовано образ судді в правовій культурі, наведена характеристика його як судового символу, покликаного, із допомогою інших судових символів, відмежувати суддю як людину від судді як функції. Образ судді належить до найважливіших образів у правовій культурі, що базується на прин- ципах справедливого правосуддя та верховенства права. У громадянському суспільстві судді повинні бути особливою суспільною силою, яка визначає непохитність засад рівності всіх перед законом, незалежність судової влади. У міфології Греції були образи справедливих суддів, яких звали Мінос, Радамант і Еак та які у потойбіччі виконували функції суддів, зважаючи на їхній непохитний авто- ритет у земному житті: так давні елліни прагнули передати в міфологічних оповідях необхідність дотримання справедливого суду, що санкціонували і боги. У сьогоденні присутність суддів у публічному просторі з чітким артикулюванням принци- пів верховенства права необхідна у демократичному суспільстві. Виразними прикладами є суддя Верховного суду США Рут Ґінзбурґ, фахова активна діяльність якої стала не тільки взірцем для наслідування багатьох юристів, але й увійшла у масову культуру завдяки кінематографу та медій- ним засобам як образ борця за права людини; італійський суддя Розаріо Ліватіно, що став жертвою жорстокого вбивства через свою безкомпромісність у служінні закону та виконанні справедливого судочинства. Задля демонстрації відсутності упередженості в судді, мінімізації причин та умов, що спри- ятимуть виникненню та прояву необʼєктивності, суддівська професія передбачає обов’язки судді дотримуватися найсуворіших серед судових юристів етичних правил поведінки. Суддя повинен себе поводити бездоганно не лише в залі чи будівлі суду, але й поза ними, зокрема в повсякденному житті. Етичні правила пов’язані з широким колом життя судді, і їх метою є сприяння забезпеченню того, щоби правосуддя виглядало таким, що відбувається. В багатьох випадках суддя повинен вимагати (й, за можливості, забезпечити) дотримання певних етичних вимог членами своєї сім’ї та судовим персоналом (працівниками суду). Необхідність дотримання жорстких етичних стандартів (спрямованих на усунення або міні- мізацію причин та умов, що можуть призводити до виникнення упередженості в судді) створює від- повідний образ судді, який є своєрідним символом досконалості, покликаним, із допомогою інших судових символів, відмежувати суддю як людину від судді як функції. Такий образ судді через забез- печення належного вигляду процесу здійснення правосуддя символізує неупередженість суду та його справедливість. У правосуддя немає улюбленців, друзів та противників, немає особистих потреб. Адже правосуддя – це державна і соціальна функція. Судові символи покликані сприяти відмежу- ванню судді як людини від судді як функції.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | образ судді; правова культура; суддівська етика; Рут Ґінзбурґ; Розаріо Ліватіно |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства |
Користувач, що депонує: | Професор Іван Богданович Остащук |
Дата внесення: | 26 Квіт 2023 12:57 |
Останні зміни: | 26 Квіт 2023 12:57 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/44906 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |