Художні образи жінок в поезії Т. Г. Шевченка та їх розкриття засобами хореографічного мистецтва

Синєок, Віра Андріівна та Калієвський, Костянтин Васильович (2023) Художні образи жінок в поезії Т. Г. Шевченка та їх розкриття засобами хореографічного мистецтва Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка. (60). с. 40-46. ISSN 2308-4855; 2308-4863

Текст V_Synieok_K_Kaliievskyi_APHN_60_4_IS_IPSP.pdf - Опублікована версія Download (379kB)

Анотація

В статті розглядається взаємозв’язок мистецтва та мови, розкривається потужний гуманістичний фактор мистецтва, який полягає в людському спілкуванні. Мова стає потужним джерелом почуттів та думок митця, занурюючи нас в унікальність та неповторність його бачення. В статті проаналізовано деякі літературні твори Кобзаря, що стали балетними виставами, які увійшли в репертуар українських театрів опери і балету. Розглянуто становлення українського національного балету із залучанням до класичного танцю елементів народної хореографії. В статті розглянуто тісний зв’язок філософії та поезії, проаналізовано процес перетворення поетичної думки у художній твір. Досліджено спадщину великого Кобзаря, що втілив в свою поезію глибоконаціональну, націотворчу ідею. Зазначено, що досвід митця є вмістилищем істориософської ретроспективної мудрості. Розкрито поняття «Мовна батьківщина», що є вирішальним елементом зв’язку зі споконвічною батьківщиною та національною людиною. Проаналізовані художні образи великого митця, що є головними чинниками відтворення трагічних життєвих подій минулих літ. Розглянуті танцювальні образи, створені за мотивами творів Т. Г. Шевченка, на прикладі хореографічного номеру «Про що верба плаче», який поставив П. П. Вірський. Досліджено трилогію української письменниці Антоніни Цвід, яка відкриває таємничу завісу незнаного до цього часу поета. Тема світлого кохання, перед чим навіть генії бувають безпорадні, і водночас заглибленого філософського погляду автора в душу відтворює свого героя – свого «Я». Досліджено аспекти біологічної еволюції і культурно-історичного розвитку та його прояв у психіці індивіда. Розкрито поняття архетипу, що являє собою успадковані, вроджені інстинкти, які виявляються у сновидіннях, видіннях, фантазіях людини. Зазначено, що архетип належить до найбільших вартостей людської душі і тому заселяв усі олімпи всіх релігій – Карл Юнг. Проаналізована стаття Людмили Андрощук «Хореографічне відтворення образу України». Розкритий архетип України-Матері в поезії Т. Шевченка. Досліджено образ України через хореографічну композицію «Туга за Україною». В статті досліджені жіночі образи, які об’єднали в собі спільний образ української жінки. Саме балет «Лілея» К. Данькевича яскраво продемонстрував перетворення літературного твору в музично-хореографічний.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	Т. Г. Шевченко; хореографія; образ жінки; поезія; танцювальне мистецтво; архетип
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет музичного мистецтва і хореографії > Кафедра хореографії
Користувач, що депонує:	Віра Андріївна Синєок
Дата внесення:	17 Трав 2023 06:29
Останні зміни:	17 Трав 2023 06:29
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/45020

Actions (login required)

Перегляд елементу