Гольцева, Марія Ігорівна (2020) Експресивний MA-подяка в дипломатичному дискурсі Ради Безпеки ООН Синопсис: текст, контекст, медіа, 26 (4). с. 172-176. ISSN 2311-259X
Текст
M_Holtseva_Synopsis_26_4_2020_FRGF.pdf Download (1MB) |
Анотація
Предметом дослідження є МА-подяки виступів представників краї н на засіданнях Ради Безпеки ООН.Мета и ого полягає у виявленні структурних і прагматичних властивостеи дипломатичного дискурсу МА-подяки на прикладі сучасних англомовних виступів на засі-даннях Ради Безпеки ООН з охопленням хронологічного зрізу. Під час проведення цієї роз-відки застосовувався метод порівняння в різноманітних формах прояву подяки диплома-тами. Також цеи метод застосовується при хронологічному зрізі МА-подяки. Водночас ви-користовується метод синтезу під час обробки теоретичного підґрунтя дослідження.Ре-зультати дослідження. Протокольна подяка дещо відрізняється від повсякденної хоча б тим, що тут передусім має значення статус мовця, и ого положення в суспільстві. Зазвичаи дипломатична подяка стримана, без надмірних емоціи . Проте трапляються і винятки, які мають місце між особливо дружніми представниками / дипломатами. Ці подяки будуть ка-рдинально відрізнятися одна від одної , перша —більш стримана, з неи тральним дієсловом thank, друга —більш емоціи на, забарвлена підсилювальними інтенсифікаторами, напри-клад very.До ключових ознак експресивів ми віднесли акт скоєння якогось діи ства, адже неможливо вибачитися за щось, чого немає, або вітати з чимось абстрактним, чого не від-булося в минулому. Аналіз представлених прикладів був проведении за допомогою моделі SVOiOd, де відображаються об’єкт дії , власне суб’єкт дії та сама дія, яка постає у вигляді проголошеної подяки.Характерною рисою дипломатичної подяки є ї ї привселюдність, адже саме вона підкреслює значущість, важливість певних людеи . Як спосіб підтримання позитивної атмосфери подяка буде вже виступати формулою етикету. Але при цьому факу-льтативним компонентом привселюдної подяки є фізична присутність безпосереднього адресата, також адресатом можуть виступити ціла група людеи або и ціла краї на. Наукова новизна цього дослідження полягає в тому, що воно вперше торкається структурно-прагматичних властивостеи МА-подяки сучасних англомовних промов у комунікативніи ситуації засідання РБООН. Новим є звернення до структурно-прагматичної специфіки та-ких промов. З метою встановлення зрушень структури та прагматики дипломатичного дискурсу зроблено хронологічні зрізи, що охоплюють промови середини та кінця ХХст.Практичне значення цієї розвідки полягає в тому, що результати ї ї сприятимуть глибшому розумінню кореляції між структурою, прагматичним наповненням, релевантністю дібра-них мовних одиниць для забезпечення успішності дипломатичного виступу.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | мовленнєвии акт; експресивнии акт; експресив; дипломатичнии дис-курс; прагматика |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет романо-германської філології > Кафедра германської філології |
Користувач, що депонує: | Марія Ігорівна Гольцева |
Дата внесення: | 08 Січ 2024 12:55 |
Останні зміни: | 08 Січ 2024 12:55 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/45864 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |