Метафора та метонімія як способи термінотворення японської літературознавчої термінології

Аністратенко, Лідія Сергіївна (2023) Метафора та метонімія як способи термінотворення японської літературознавчої термінології Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих учених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (63). с. 132-137. ISSN 2308-4855; 2308-4863

Текст L_Anistratenko_APGN_63_IS_IPSP.pdf - Опублікована версія Download (1MB)

Анотація

У статті досліджуються метафоричний та метонімічний способи термінотворення японської літературознавчої термінології. На матеріалі 756 термінологічних одиниць, за допомогою методу квантитативного аналізу, встановлюється кількісне та відсоткове співвідношення термінів-метафор та термінів-метонімій відносно загальної кількості досліджуваних термінів. Було виявлено 18 одиниць (або 2,4% від загальної кількості) метафоричного походження і 8 одиниць (або 1,1% від загальної кількості) термінів, утворених за допомогою метонімії. Було встановлено, що частина термінів-метафор прийшла до наших часів ще від перших літератур�них творів, записаних японськими поетами у VIII ст. н. е., зокрема кокоро 心 «серце», «душа», моно-ґокоро 物心 «душа речей» тощо. Водночас виявлено та проаналізовано дві групи термінів-метафор у японському літературознавстві. До першої групи належать нейтральні та «високі», або «естетичні», терміни, створені здебільшого митцями Хейану, які додержувались аристократичних традицій, та поетами жанру ренґа, як-от: йоха 余波 (досл.: «хвилі після бурі»), ніой 匂 (досл.: «аромат») тощо. Авторами іншої групи термінів-метафор – «низької», «гумористичної», за нашими спостереженнями, були переважно поети віршів хайкай, які, як відомо, цінували влучний жарт. Ці літературознавчі терміни представлені такими прикладами: нумері 滑り (досл.: «слизький»), шіокараші 塩辛し (досл.: «пересолений») тощо. Вказується на наявність експресивного та етнокультурного забарвлення проаналізованих термінів-метафор японського літературознавства, що може слугувати для окремих досліджень у культурологічному аспекті. Терміни, утворені шляхом метонімії, представлені переважно одиницями, що містять у своєму складі числівник і здебільшого будуються за моделлю «числівник + іменник» (наприклад: сенку 千句 /досл.: «тисяча строф»/).

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	метафора; метонімія; термінологія; японська мова; термінотворення; японська література.
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет східних мов > Кафедра японської мови і перекладу
Користувач, що депонує:	Лідія Сергіївна Аністратенко
Дата внесення:	30 Серп 2023 13:58
Останні зміни:	30 Серп 2023 13:58
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/45903

Actions (login required)

Перегляд елементу