Дослідження способів термінотворення фахової мови японського літературознавства періодів Муромачі (1336 – 1573), Адзучі-Момояма (1573 – 1603), Едо (1603 – 1868)

Аністратенко, Лідія Сергіївна (2023) Дослідження способів термінотворення фахової мови японського літературознавства періодів Муромачі (1336 – 1573), Адзучі-Момояма (1573 – 1603), Едо (1603 – 1868) Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих учених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (62). с. 145-149. ISSN 2308-4855; 2308-4863

Текст L_Anistratenko_APGN_62_IS_IPSP.pdf - Опублікована версія Download (1MB)

Анотація

У статті досліджуються способи термінотворення японської літературознавчої термінології періодів Муромачі (1336–1573), Адзучі-Момояма (1573–1603), Едо (1603–1868). На матеріалі 330 термінологічних одиниць встановлюється кількісне співвідношення лексико-семантичного, морфологічного та синтаксичного способів термінотворення. Серед різновидів лексико-семантичного способу термінотворення аналізуються звуження значення та метафоризація. Морфологічний спосіб термінотворення серед фахових одиниць японського літературознавства представлений коренескладанням, основоскладанням та афіксацією. Також досліджується синтаксичний спосіб творення термінів. Більшість виявлених одиниць синтаксичного способу є словосполученнями, утвореними за допомогою сполучника の. За допомогою методу квантитативного аналізу встановлюється найвища продуктивність звуження значення – 182 одиниці (або 56%) серед джерельної бази. Коренескладні терміни становлять 68 одиниць (або 20,6%). Терміни, утворені за допомогою метафори, складають 33 одиниці (або 10%). Основоскладні терміни представлені 29 одиницями (8,7%), синтаксичні – 13 одиницями (4%), афіксальні – 5 одиницями (1,5%). Звертається увага на факт домінування звуження значення серед інших форм творення фахової лексики японського літературознавства XIV–XIX ст. Продуктивність звуження значення не характерна як для японської літературознавчої термінології в цілому, так і для більшості інших терміносистем японської мови, оскільки левову частку термінів у японській мові здебільшого становлять коренескладні одиниці, які відповідають більшості вимог до утворення нового терміну – лаконічністі, семантичній прозорості тощо. У статті пропонується пояснення причини кількісного переважання одиниць, утворених шляхом звуження значення, над коренескладними у термінології японського літературознавства періодів Муромачі–Едо.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	термінологія; японська мова; термінотворення; японська література
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет східних мов > Кафедра японської мови і перекладу
Користувач, що депонує:	Лідія Сергіївна Аністратенко
Дата внесення:	30 Серп 2023 14:16
Останні зміни:	30 Серп 2023 14:16
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/45904

Actions (login required)

Перегляд елементу