Москальов, Дмитро Петрович та Семеніст, Іван Васильович та Горовська, Катерина (2023) Структурні елементи хоррор-міфу та проблеми сучасності в неокайдані: на матеріалі роману К. Судзукі «Дзвінок» Закарпатські філологічні студії: наук. журнал, 28 (1). с. 214-219. ISSN 2663-4880; 2663-4899
Текст
DMoskalov_ISemenist_KHororvska_ZFS_28.pdf Download (336kB) |
Анотація
Метою статті є спроба виокремити структурні елементи хоррор-міфу на матеріалі роману «Дзвінок» К. Судзукі і простежити зв'язок та розбіжності класичного та сучасного міфу. В ході дослідження було виявленні такі елементи як герой та антигерой, що постають основною двійковою опозицією, що фігурує як в класичній так і в сучасній міфотворчості. Література жахів, як правило, показує буття тільки з одного боку, як наслідок безперервного монологу Зла. Антигерой візуалізує і озвучує лише деструктивні, односторонні моделі соціокультурної комунікації. Зв'язок роману із традійною японською міфологією простежується через образи води та колодця, який виступає місцем концентрації зла, втіленого в образі Садако Ямамура. Віддаючи данину фольклорним уявленням про природу потойбічного, автор створює особливий інфернальний хронотоп, який пояснює походження мстивого духу і містить відгомін народних вірувань. Твір дає підстави сказати, що класичний міф орієнтований на освоєння загальнокультурної архетипної символіки, в той час як хоррор-міф виступає індикатором її деградації. Якщо в класичній міфології ігри і таємниці орієнтовані на пізнання законів життя, то в романі вони є знаками її безглуздості і абсурдності, а також неминучості трагічної смерті. Важливим роль в творі відіграє явище вірусу, який вказує на приведення всього до єдиного знаменника, тобто до втрати множинності, індивідуальності. В «Дзвінку» вірус просто розмножується, немає різноманітності, і той же вірус копіює сам себе. Таким чином, очевидна проблема зла в романі: це те, що лише повторює самого себе, на відміну від різноманітності, яка за думкою автора, притаманна добру. Таким чином роман торкається актуальних проблем сучасного світу, в якому масмедіа мають здатність конструювати символічну реальність, яка через багаторазове повторення образів і значень сприймається як гіперреальність – ще більш реальна, ніж об’єктивний світ. Плюс, внаслідок багаторазового повторення, і картинка, яку пропонують масмедіа, і текст, який її супроводжує, сприймаються як сама реальність Формування постіндустріального, а потім інформаційного суспільства, ініційоване розвитком науки і появою нових способів обробки та тиражування інформації, не призвело до тотальної раціоналізації культурного та соціального життя. Нове століття відтворює колишню «мережу» міфологій і створює нові, які, як і в архаїчних суспільствах, підтримують відтворення соціального порядку і визначають саморозуміння людини. Міф залишається в культурі, будучи одним з її підстав – первинною формою «конструювання» власне людської реальності і стійким елементом соціальної комунікації.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | хоррор-міф; неокайдан; «Дзвінок»; Судзукі; японська література; |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет східних мов > Кафедра східної культури і літератури |
Користувач, що депонує: | Дмитро Петрович Москальов |
Дата внесення: | 18 Вер 2023 07:09 |
Останні зміни: | 18 Вер 2023 07:09 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/45957 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |