Топоси світової літератури в інтерпретації Тараса Шевченка-художника

Гальчук, Оксана Василівна (2023) Топоси світової літератури в інтерпретації Тараса Шевченка-художника Закарпатські філологічні студії (29). с. 293-300. ISSN 2663-4880; 2663-4899

Текст Halchuk_ZPHS_2023.pdf Download (387kB)

Анотація

Мета студії – визначити зміст і специфіку авторської інтерпретації світового літературного інтертексту в малярському доробку Шевченка. Об’єктом дослідження обрані твори художника, інспіровані сюжетами античності, Біблії і західноєвропейських літератур. Розглянуті питання авторської мотивації у виборі літературного джерела та особливостей інтерпретації традиційних сюжетів крізь призму основних мотивів творчості Шевченка загалом. Для цього застосовані історико-культурний, інтертекстуальний і герменевтичний методи дослідження. Доведено, що в доробку Шевченка-художника античні сюжети є джерелом його історичного та міфологічного живопису. Окрім просвітницької мети ознайомити аудиторію з історико-культурним «профілем» давньої цивілізації, художник зосереджує увагу на таких екзистенціалах, як смерть і самотність. Відтворені Шевченком-художником сцени, пов’язані зі смертю персонажів античної історії (Олександр Македонський, Сократ, Лукреція, Віргінія), відбивають актуальність для авторської концепції проблематики вибору, співвідношення між особистим і громадським, свободи. Натомість античні міфологічні й легендарні сюжети увиразнюють розуміння Шевченком різних аспектів стану самотності. Спостережено, що Шевченкове тлумачення біблійного інтертексту, зокрема притчі про блудного сина, виявляє тенденцію до проставляння нових акцентів у її інтерпретації. Відтак прецедентний сюжет осучаснюється і стає авторською версією історії про втрату ідентичності. Визначено, що осмислення Шевченком постаті шекспірівського короля Ліра виходить за межі ілюстрації. Цей образ перетворюється на міфологему трагічного стоїка. Тоді як Робінзон Крузо Д. Дефо у сепії Шевченка відповідає його алегоричній інтерпретації розкаяного блудного сина, яку запропонував сам автор роману. Водночас помітний перегук живописної версії Робінзона з Шевченковою інтерпретацією Діогена та характерними для автопортретів деталями-характеристиками. Узагальнено, що, як і в поезії, осмислення Шевченком інтертекстем перетворюється на метамову для озвучення основних ідейних наративів власної творчості; на засіб проведення аналогій і увиразнення художньої картини світу; на підґрунтя для авторської міфотворчості.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	Тарас Шевченко; малярський дискурс; світовий літературний інтертекст; авторська інтерпретація; інтермедіальність
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра світової літератури
Користувач, що депонує:	професор Оксана Гальчук
Дата внесення:	09 Жов 2023 08:08
Останні зміни:	09 Жов 2023 08:08
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/46315

Actions (login required)

Перегляд елементу