Позиції країн Вишеградської групи щодо російсько-української війни: публічний вимір

Бессонова, Марина Миколаївна та Лісовська, Мирослава Миколаївна та Пістракевич, Олена Володимирівна (2023) Позиції країн Вишеградської групи щодо російсько-української війни: публічний вимір Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії (3 (17)). с. 125-149. ISSN 2524-2679; 2522-1663

[thumbnail of Lisovska_Pistrakevych_Bessonova_MVSKRS_3_2023.pdf] Текст
Lisovska_Pistrakevych_Bessonova_MVSKRS_3_2023.pdf - Опублікована версія

Download (1MB)
Офіційне посилання: https://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article...

Анотація

У статті здійснено аналіз ставлення країн Вишеградської групи щодо подій російсько-української війни, що у гібрідній формі розпочалася з 2014 р. та перейшла в активну фазу після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р. З’ясовано, що попри декларовану підтримку України та її європейських прагнень, кожна країна Вишеградської групи має свої особливості сприйняття подій цієї війни та ставлення до країни-агресора. Виявлено коливання у позиції таких країн як Словаччина та Чехія, у той час як Польща та Угорщина демонструють певну стабільнітсь своєї позиції, при цьому діаметрально протилежну. Наявні розбіжності між членами Вишеградської групи стали помітними з 2014 р.: коли чітку проукраїнську та антиросійську позицію зайняла тільки Польща; Словаччина коливалася між публічним визнанням агресії з боку Росії та її замовчуванням; а Чехія та Угорщина, попри задекларовану підтримку України та приєднання до європейської політики санкцій проти Росії, фактично зайняли антиукраїнську позицію. Виявлено, що країни V4 не створили єдиного фронту щодо підтримки України та допомоги у війні проти РФ у 2022 р. З-поміж Вишеградської четвірки три країни (Польща, Чехія та Словаччина) приєдналися до інших країн Європи, які активно надавали Україні військову допомогу, у той час як Угорщина демонструє повністю протилежну позицію, яка у публічному вимірі є чітко проросійською. У статті також здійснено огляд змін, внесених до законодавства країн Вишеградської групи з початку повномасштабного вторгнення. Доведено, що українське питання мало значне місце у порядку денному як в інституціях окремих країн, так і у форматі V4, та воно сприяло унаочненню вже існуючих відмінностей у позиціях Вишеградської четвірки та виявило розбіжності в V4, що сприймається як криза або занепад цього регіонального об’єднання.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: Вишеградська група; Україна; російсько-українська війна
Типологія: Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Erih Plus
Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет права та міжнародних відносин > Кафедра міжнародних відносин
Користувач, що депонує: доцент Марина Миколаївна Бессонова
Дата внесення: 14 Груд 2023 09:12
Останні зміни: 14 Груд 2023 09:12
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/47826

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу