Цифрові трансформації міжнародного ринку праці в умовах платформізації зайнятості

Панченко, В.Г. та Резнікова, Н.В. та Птащенко, О.В. та Іващенко, Оксана Андріївна (2024) Цифрові трансформації міжнародного ринку праці в умовах платформізації зайнятості Ефективна економіка (2). ISSN 2307-2105

Текст Ivashchenko_O_EE_2024_2_FEU.pdf - Опублікована версія Download (581kB)

Анотація

Мета статті полягає в дослідженні феномену платформізації зайнятості як прояву цифрових трансформацій міжнародного ринку праці. Встановлено, що платформи використовують нерівномірне географічне розташування для полегшення трудового арбітражу, транскордонної конкуренції та здатні підсилювати дію масштабних і взаємопов’язаних екзогенних факторів, які, у свою чергу, призводять до їхньої соціальної та просторової сегментації й фрагментації. Конкуренція за цифрові робочі місця призводить до зниження вартості цифрової праці, а відтак – консервує розрив у доходах, при цьому генеруючи прибутки цифрових платформ. Виділяється два типи платформ цифрової зайнятості – автономні та регульовані, що стосується питань комунікації працівника та роботодавця та специфіки ціноутворення, контролю якості продукту та процесу виконання роботи, процесу легалізації зайнятості, внаслідок чого продукуються різні соціальні ефекти. Глобальна платформна економіка формується як новий тип офшорних інститутів на принципах глокалізації (інтеграції місцевих відмінностей у стандартизовану глобальну структуру, яка дозволяє їх використовувати), платформізації (впровадження онлайн-платформи як активного посередника між попитом та пропозицією) та індивідуалізації (усунення ефекту масштабу) і виступає середовищем становлення глобального ринку праці. Ринок праці набуває нових характерних ознак, в числі яких алгоритмічна керованість — раціональність, заснована на автоматизованому зборі, агрегації та аналізі великих даних з метою моделювання, прогнозування та попереджувального впливу на можливу поведінку учасників ринку. Цифрові платформи зайнятості модифікують координацію попиту на робочу силу та її пропозиції і загострюють конфлікт інтересів внаслідок політики «перегонів по низхідній», коли зменшення витрат на оплату праці під впливом високої конкуренції з боку пропозиції для роботодавців тягне за собою зниження заробітної плати, що на тлі відсутності пільг та гарантій зайнятості для працівників може бути визначено як «цифрова дискримінація». Відмінності у підходах до класифікації зайнятих на цифрових платформах унеможливлюють виробку єдиних підходів до врегулювання спорів та формування системи соціального забезпечення гіг-працівників. У багатьох країнах, що розвиваються, недоступність цифрової інфраструктури спричиняє нерівномірне зростання платформ цифрової праці і ще більше посилює цифровий розрив, тим самим, загострюючи нерівність між країнами та дивергенції міжнародного економічного розвитку. Усунення цього розриву потребує узгоджених політичних рішень.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	міжнародна міграція; діджиталізація; цифровізація; трансформація; регулювання; управління; гіг-економіка; платформна економіка; цифрова економіка; цифрова нерівність; цифровий розрив; цифрові послуги; цифрова інфраструктура; цифрова зайнятість; ринок праці; робоча сила; зайнятість; краудсорсинг; цифровий розвиток; економічний розвиток; соціальний розвиток; країни, що розвиваються
Типологія:	Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет економіки та управління > Кафедра міжнародної економіки
Користувач, що депонує:	Доцент Оксана Андріївна Іващенко
Дата внесення:	25 Квіт 2024 08:56
Останні зміни:	25 Квіт 2024 08:56
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/48792

Actions (login required)

Перегляд елементу