Панченко, В.Г. та Резнікова, Н.В. та Іващенко, Оксана Андріївна та Русак, Д.М. (2024) Гіг-економіка як середовище трансформації міжнародного ринку праці Інвестиції: практика та досвід (4). с. 12-18. ISSN 2306-6814
Текст
Ivashchenko_O_et_Inv_2024_4_FEU.pdf - Опублікована версія Download (470kB) |
Анотація
Мета статті полягає в дослідженні феномену гіг-економіки та колаборативної економіки як середовища цифрових трансформацій міжнародного ринку праці. Глобальнанестабільність,зменшення економічної активності, скорочення робочих місць у виробничому секторі внаслідок деіндустріалізації та роботизації і, як наслідок, криза вартості життя та падіння купівельної спроможності — в числі факторів, що опосередковано детермінують безальтернативність розвитку цифрових платформ зайнятості на тлі зростаючої доступності інформаційних технологій та цифрової інфраструктури. Перехід від активної до пасивної політики на ринку праці, що реалізується урядами багатьох країн із провідними економіками, на тлі ерозії середнього класу диктує необхідність пошуку нових способів заробітку. Апріорі вплив цифрових ринків праці на зайнятість неоднозначний: з одного боку, вони можуть підвищувати продуктивність за рахунок покращення процедур підбору персоналу та більш гнучких умов праці, з іншого боку, внаслідок відсутності дієвих регуляторних процедур вони можуть призводити до "цифрової дискримінації" існуючих та потенційних працівників. Якщо цифрові ринки праці розглядати як простих посередників, то з цього випливає, що вони не зобов'язані гарантувати відповідність трудових відносин правам працівників (мінімальну заробітну плату, соціальне забезпечення тощо), не говорячи вже про право об'єднуватись у профспілки. Якщо розмір платформної економіки зростатиме, а цифрові ринки праці і надалі будуть розглядатися як просто посередники, тоді значна частина робочої сили ризикує бути позбавленою соціального захисту, а відтак соціальний розвиток буде відданий на відкуп економічним міркуванням. Через іманентну цифровим ринкам праці атомізацію виконуваних завдань, відбувається невпинне руйнування поняття "робоче місце" та "трудовий контракт". До тригерів розвитку платформної зайнятості нами зараховано: глобальне суперництво за таланти; глобальне суперництво за трудові ресурси; сервісізація економіки; структурні трансформації економіки під впливом цифровізації; асиметрії забезпеченості трудовими ресурсами; трансформація праці як фактору виробництва; розвиток цифрових технологій і глобальних мереж; становлення нових бізнес-моделей; посилення міжнародного руху робочої сили; становлення нових форм взаємодії на ринку праці; розвиток нових форм зайнятості. До числа характерних ознак ринків праці на цифрових платформах ми можемо зарахувати: (1) комодифікацію праці; (2) фрагментацію трудових відносин; (3) економізацію соціального життя; (4) калькуляцію людської праці; (5) часткову реципрокність.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | цифровізація; трансформація; цифровий розвиток; соціальний розвиток; цифрова економіка; міжнародна міграція; цифрова інфраструктура; гіг-економіка; шерінгова економіка; колаборативна економіка; платформна економіка; технології; цифрова платформа; ринок праці; цифрова праця; робоча сила; людський капітал; зайнятість; цифрова нерівність; ринок послуг; цифрові послуги; краудсорсинг |
Типологія: | Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Факультет економіки та управління > Кафедра міжнародної економіки |
Користувач, що депонує: | Доцент Оксана Андріївна Іващенко |
Дата внесення: | 09 Трав 2024 07:36 |
Останні зміни: | 09 Трав 2024 07:36 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/48913 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |