Міжнародна трудова міграція: історичні закономірності та парадокси впливу на соціально-економічний розвиток країн-реципієнтів грошових переказів

Панченко, В.Г. та Резнікова, Н.В. та Карп, В.С. та Іващенко, Оксана Андріївна (2024) Міжнародна трудова міграція: історичні закономірності та парадокси впливу на соціально-економічний розвиток країн-реципієнтів грошових переказів Інвестиції: практика та досвід (1). с. 12-21. ISSN 2306-6814

[thumbnail of Ivashchenko_O_et_Inv_2024_1_FEU.pdf] Текст
Ivashchenko_O_et_Inv_2024_1_FEU.pdf - Опублікована версія

Download (354kB)
Офіційне посилання: https://www.nayka.com.ua/index.php/investplan/arti...

Анотація

Мета статті полягає в дослідженні феномену міжнародної трудової міграції в країнах із колоніальним минулим, та у встановленні залежності соціально-економічного розвитку країн-донорів мігрантів від грошових переказів трудових мігрантів. Встановлено, що уряди можуть свідомо надавати перевагу стратегії залучення капіталу трудових мігрантів та діаспор і не реалізовувати політику реінтеграції трудових мігрантів, яким не створено робочих місць, які могли б поглинути вивільнений трудовий ресурс. Охарактеризовано феномен постколоніальної міграційної держави та постколоніального міграційного парадоксу, відзначено важливість інституційного регулювання процесів транскордонної мобільності. Відзначено, що більшість країн-реципієнтів грошових переказів характеризуються політичною нестабільністю, не є стійкими перед кризами і залежать від зовнішньої допомоги, і, по суті, саме ці фактори постають у числі детермінуючих трудову міграцію як таку. За аналогією із сировиною, що експортується, замість спрямування на переробні виробництва всередині країни, молоде працездатне населення свідомо заохочується до трудової еміграції, що виступає проявом "ресурсного прокляття", адже свідчить про свідому експлуатацію наявних трудових ресурсів з метою отримання короткострокової вигоди і підтримки екстрактивних інститутів. Встановлено, що обговорення питань інклюзивного зростання стали центральними в громадських і політичних дебатах в країнах, що розвиваються, із колоніальним минулим. По суті, популяризація терміну "інклюзія" відбуваєтьсяна тлі зростаючої нерівності й політичної нестабільності. Експорт робочої сили і отримувані грошові трансферти сприятимуть інклюзивному зростанню, яке супроводжуватиметься розширенням діапазону соціальних можливостей в частині можливостей доступу до послуг охорони здоров'я та освіти, а також покращення добробуту найнужденніших. Відтак "інклюзивне зростання" з позицій процесу міжнародної трудової міграції фокусується меншою мірою на перевагах росту і більшою мірою — на участі всіх верств населення в економічних процесах, на розвитку людського потенціалу та інфраструктури. Відзначено, що Філіппіни вибудовують дискурси та політику, спрямовані на максимізацію трудової міграції як стратегію, що генерує грошові перекази, просуваючи філіппінських робітників мігрантів як затребувану на зовнішніх ринках робочу силу із врахуванням гендерних детермінант професійного вибору. Зазначено фактори, чому грошові перекази мігрантів, виступаючи суттєвим доповненням до зусиль уряду зі стимулювання розвитку, в залежності від перспективи (коротко-, середньо-, довгострокова)мають різний вплив на економічне зростання Нігерії та Гани. Відзначено вирішальний вплив енергетичної кризи в Гані на макроекономічну стабільність, що доводить неспроможність стратегії фокусування на грошових надходженнях від мігрантів як дієвої стратегії розвитку. Зазначене свідчить, що уряди країн, залежних від грошових надходжень трудових мігрантів, повинні реалізовувати таку міграційну політику, яка підтримуватиме мігранта на всьому його життєвому циклі і, окрім іншого, сприятиме офіційному надсиланню грошових переказів каналами вже існуючих фінансових установ та створенню нових систем переказу грошових переказів, що не лише підвищуватиме підзвітність, але й зменшить втрату грошей під час переказу нелегальними каналами. Потрібна політика, яка дозволить домогосподарствам, які отримують перекази,ефективно та раціонально використовувати ці ресурси, а не просто витрачати їх на споживання. Це актуалізує створення відповідних інституційних умов, необхідних для навчання, інформування та орієнтації потенційних мігрантів ще до їхньої еміграції, щоб покращити їхню інтеграцію у приймаючих країнах, сприяти збільшенню надходжень на батьківщину та добробуту родин.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: міжнародна міграція; міграційна політика; трудова міграція; транскордонна мобільність; регулювання; економічний розвиток; інклюзивне зростання; ресурсне прокляття; країни, що розвиваються; постколоніальні держави; глобальні проблеми; офіційна допомога розвитку; безробіття; бідність; нерівність; ПІІ; споживання; інвестиції; заощадження; грошові перекази; людський капітал; робоча сила; ринок праці; Південно-Східна Азія; Африка.
Типологія: Статті у базах даних > Index Copernicus
Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Факультет економіки та управління > Кафедра міжнародної економіки
Користувач, що депонує: Доцент Оксана Андріївна Іващенко
Дата внесення: 09 Трав 2024 07:43
Останні зміни: 09 Трав 2024 07:43
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/48915

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу