Заєць, Валентина Григорівна (2024) Динаміка запозичених морфем у сучасних засобах масової інформації Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету серія "Філологія" (65). с. 37-40. ISSN 2409-1154
Текст
V_Zaiets_Statta_MGY_65_2024_FUFKM.pdf Download (566kB) |
Анотація
У статті порушено питання частотності використання іншомовних морфем у текстах засобів масової інформації. Увагу зосереджено на чинниках, що впливають на функціонування запозичених афіксів у професійних текстах працівників сучасних масмедіа. У досліджених джерелах виявлено значний масив утворень, що постали від запозичених основ, префіксів, суфіксів, абревіації, словоскладання, основоскладання. Розкрито роль запозичень, що представлені поєднанням іншомовних лексемам та автохтонними одиницями. Виявлено, що трансформаційні процеси сприяли входженню в мову засобів масової інформації абревітур прикладкового типу. Проаналізовано запозичені морфеми, вказано стилістичну функцію. Обґрунтовано необхідність активного використання іншомовних афіксів для номінації явищ суспільного життя, політичних процесів і змін економічного життя, викликали необхідність застосовувати запозичені морфеми для якнайприроднішого позначення процесуальності скасування, припинення або знищення чогось. Зазначено стилістичну ємкість, збалансованість префіксів де-, де(з)-, що вказані афікси викликають стійкі асоціації віддалення, відкидання. Помічено частотність використання в різних жанрах масмедіа жаргонізму «деза», що утворений шляхом усічення основи. Зафіксовано тенденцію використання іншомовних слів-основ для позначення реалій сучасного життя. Індивідуальними мовними практиками журналістів доведено про надуживання запозиченими афіксами, основами, що в подальшому применшуватиме значущість автохтонних словотвірних моделей, матиме згубні наслідки на словотворенні медійного тексту через руйнування граматичної структури української мови. Виокремлено роль українськомовних засобів масової інформації у моделюванні похідних новотворів, що постали на основі запозичених основ у поєднанні з питомо українськими лексемами для більш промовистої передачі трансформаційних процесів суспільно-економічного життя. Відмічено в текстовому ресурсі ЗМІ активне використання юкстапозитів, у складі яких опорне слово є запозиченим. Вказано, що глобалізаційні зрушення сприяли розвитку тенденцій до економії лінгвальних засобів, які мають іншомовні літери та звукові абревіатури англійської мови. Доведено важливість глобалізаційних змін, що сприяли можливості інтеграції зі світовим новинним простором, трансформації через сферу медіа продуктивних словотвірних афіксів, основ, активізували екстралінгвальні та інтралінгвальні чинники впливу на українськомовний медійний простір. Зазначено, що в сучасних медійних текстах запозичені основи стають «українізованими». Окреслено питання, що потребує розв’язання проблеми пристосованості запозичених з англійської мови лексем до граматики української мови. Засоби масової інформації окресленого періоду широко послуговуються юкстапозитами, серед яких чимало нараховуємо новотворів, представлених у жанрах масмедіа, що надає можливість автору об’єктивно, повно доносити інформацію, впливати на читача, формувати думку.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | мова засобів масової інформації; мовна економія; запозичені слова; афіксація; твірна основа; абревіація; словоскладання; основоскладання; абревіація |
Типологія: | Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української мови |
Користувач, що депонує: | викладач Валентина Григорівна Заєць |
Дата внесення: | 24 Трав 2024 10:41 |
Останні зміни: | 24 Трав 2024 10:41 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/49044 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |