Феміністичний дискурс індивідуації в повісті Марії Матіос «Москалиця»

Бровко, Олена Олександрівна (2024) Феміністичний дискурс індивідуації в повісті Марії Матіос «Москалиця» Наукові записки. Серія: Філологічні науки (3(210)). с. 66-70. ISSN 2522-4085

Текст O_Brovko_FDINMMM_NZ_Vol. 210_FUFCM.pdf - Опублікована версія Download (396kB)

Анотація

У статті представлено дослідження особливостей художнього втілення індивідуації за психологічною концепцією К. Ґ. Юнга. Цей процес охарактеризовано з позиції феміністичного дискурсу української літератури та літературознавства, присвячених відображенню й аналізу жіночого письма як репрезентації особли- вого життєвого досвіду і психосвіту. Як теоретичні основи для ідейного вектору розвідки передусім опрацьовано здобутки В. Агєєвої, С. Павличко, С. Жигун, Т. Гребенюк. З-поміж творів Марії Матіос визначено ті, які найбільш доречно аналізувати саме з погляду відображення жіночої екзистенції в повноті її вимірів. Зокрема, феміністичну модель індивідуації розглянуто на матеріалі повісті Марії Матіос «Москалиця», де художньо екстрапольовано вияв жіночого досвіду в історичному міжчассі. Індивідуація, за К. Ґ. Юнгом, відбувається протягом усього життя, але на тих чи тих проміжках може мати різний темп і проходити через кризові точки, які сприятимуть якісним перетворенням психіки, що, як відомо, передбачає формування й інтеграфію архетипів індивідуального несвідомого. У повісті «Москалиця» Марія Матіос зображує розвиток Северини фрагментарно із зупинкою на значимих моментах життя жінки, які своєрідними точками біфуркації, що спри- яють зміні її самосприйняття та бачення соціумом. Точково переданий історичний контекст дозволяє осягнути драматичний вплив воєн і тоталітарного режиму на формування жіночої екзистенції, позаяк досвід аналітич- ної психології надає змогу висвітлити цю специфіку розвитку особистості як чинник психологізму твору. У практичній частині висвітлено, як основні епізоди твору репрезентують особливу модель жіночої інди- відуації в несприятливих умовах, яку можна інтерпретувати художнб експікацію трагедії жінки під впливом травматичних обставин. На матеріалі повісті визначено чинники, що сприяють викривленню гармонійного процесу психічного розвитку: позбавлення повноцінної родини, відсутність образів магістральних архети- пів колективного несвідомого (Великої Матері та Мудрого Старого), родова психічна травма й неприйняття соціумом. Наслідками цього Марія Матіос зображує втрату тілесності й інтроверсію особистості, що візуа- лізовано через небагатослівність і відлюдькуватість Северини. Однак поряд із цим травматичний досвід за твором можна розглядати як шлях до осягнення трансцендентного та мобілізації психічних і фізичних сил для виживання в несприятливих умовах.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	archetype; individuation; Maria Matios; psychology; psychopoetics; feminism
Типологія:	Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Користувач, що депонує:	професор Олена Бровко
Дата внесення:	21 Жов 2024 10:26
Останні зміни:	21 Жов 2024 10:26
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/49877

Actions (login required)

Перегляд елементу