Sick and disabled in the camps of Ukrainian prisoners of war from the tsarist army in Germany: everyday life, forms of self-organization, aspects of repatriation (1917)

Срібняк, Ігор Володимирович та Кротофіл, М. та Дема, Ою (2024) Sick and disabled in the camps of Ukrainian prisoners of war from the tsarist army in Germany: everyday life, forms of self-organization, aspects of repatriation (1917) Емінак, 47 (3). с. 192-206. ISSN 1998-4634; 2708-0226

Текст O_Dema_M_Krotofil_I_Sribnyak_E_2024_3_47_FSHN.pdf Download (22MB)

Анотація

Метою дослідження є проведення системного аналізу повсякдення, форм самоорганізації та особливостей репатріації хворих та інвалідів у таборах полонених українців зі складу царської армії в Німеччині у 1917 р. Наукова новизна роботи. Представлена проблема являє собою першу спробу цілісного представлення повсякдення хворих полонених, що потрапляли до таборових лазаретів, а також процесу репатріації інвалідів з числа полонених українців з трьох українських таборів (Раштат, Вецляр, Зальцведель) на теренах Німеччини. Результати дослідження. Побут інвалідів у таборах полонених українців був позначений значними складнощами, зумовленими як обмеженими фізичними можливостями цієї категорії таборян, так і недостатністю їх раціону. Остання обставина, необхідність виконання обтяжливих робіт, а також загальний дискомфорт, яким було позначено перебування полонених у таборах, призводило до розвитку у декого з таборян розвиток сухот та інших хвороб. Для поправлення їх здоров’я у кожному таборі був облаштований лазарет, проте основним його призначенням було запобігання поширенню пошесних хвороб. З метою вирішення проблеми інвалідів та тяжко хворих таборян урядами протиборчих держав (у т.ч. й між Росією та Німеччиною) було досягнуто угоду про пропорційний обмін цими двома категоріями осіб. Завдяки цьому стало можливим розпочати процес їх взаємної репатріації, але його обсяги були порівняно незначними через фактичну протидію російського уряду, який побоювався того, що в такий спосіб матиме місце посилення людського ресурсу ворога. Внаслідок цього від’їзд репатріантів хронічно затримувався, і хоча вони отримували обмежену гуманітарну допомогу від українських таборових громад, а також російських та міжнародних червонохрестних організацій, моральний стан інвалідів погіршувався. Але попри всі труднощі з трьох українських таборів додому протягом у 1917 р. виїхало понад 530 інвалідів і хворих, у т.ч. й українські активісти.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	хворі; інваліди; полонені українці; табір; лазарет; репатріація; пожертви; благодійні збірки; Німеччина
Типологія:	Статті у базах даних > Erih Plus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра всесвітньої історії
Користувач, що депонує:	професор Ігор Володимирович Срібняк
Дата внесення:	05 Лист 2024 09:17
Останні зміни:	05 Лист 2024 09:17
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/50040

Actions (login required)

Перегляд елементу