Парцельовані конструкції в аспекті експресивізації художнього тексту (за матеріалами художніх творів І. Франка «Перехресні стежки» та Б. Грінченка «Під тихими вербами»)

Вінтонів, Михайло Олексійович та Кучер, А.С. (2024) Парцельовані конструкції в аспекті експресивізації художнього тексту (за матеріалами художніх творів І. Франка «Перехресні стежки» та Б. Грінченка «Під тихими вербами») Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (3(35)). с. 7-12. ISSN 2710-4664

[thumbnail of M_Vintoniv_A_Kucher_VZTNU_FUFKM.pdf] Текст
M_Vintoniv_A_Kucher_VZTNU_FUFKM.pdf

Download (377kB)
Офіційне посилання: https://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/archive...

Анотація

Статтю присвячено дослідженню парцеляції, що є одним зі стилістичних прийомів експресивізації художнього тексту. Парцельовані конструкції позиціоновано як синтаксичні структури, що виникли в результаті розчленування одного висловлення на кілька структурно-інтонаційних блоків із метою актуалізації окремих його фрагментів. У контексті теорії актуального членування речення традиційно парцеляти займають рематичну позицію та зберігають із ядром тісні логіко-змістові зв’язки. Уживання сегментованих конструкцій у творах є одним із тенденційних процесів кінця XIX – поч. XX ст., що пов’язано із синтаксичними трансформаціями структури тексту. Такий процес зумовлений проникненням розмовних елементів до художнього стилю, що додає мовленню ефекту безпосередності, спонтанності, живомовності. Ілюстративними матеріалами послугували твори Івана Франка та Бориса Грінченка, написані в кінці XIX століття, завдяки чому вдалося простежити динамічність вживання сегментованих структур у контексті мовно-літературних тенденцій зазначеного періоду. У творах зафіксовано функціонування парцельованих конструкцій у межах простого та складного речень. У системі простого речення найбільш кількісно вживаними парцелятами є присудки. У складному реченні виявлено сполучниковий, безсполучниковий зв’язки між складниками. Інколи виявлення відчленованих частин можливе лише за умов застосування прийому «зняття паузи крапки». Вирізняються високою кількісною частотністю функціонування парцеляти в складі складносурядного речення, менше – складнопідрядного та безсполучникового. У досліджуваних творах парцельовані конструкції виконують прагматичну, змістопідсилювальну, акцентуаційну функції. Явище парцеляції є одним із найбільш дієвих стилістичних ресурсів художнього мовлення, засобом його увиразнення та експресивного підсилення

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: парцеляція; сегментація; художній текст; прагматика; експресивізація; просте речення; складне речення; Іван Франко; Борис Грінченко
Типологія: Статті у базах даних > Index Copernicus
Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української мови
Користувач, що депонує: професор Михайло Вінтонів
Дата внесення: 26 Лист 2024 12:54
Останні зміни: 26 Лист 2024 12:54
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/50374

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу