(Не)стереотипи любові: «Світова річ» Олени Пчілки у XXI столітті

Федик, Тамара Олександрівна (2024) (Не)стереотипи любові: «Світова річ» Олени Пчілки у XXI столітті Волинь філологічна: текст і контекст (37). с. 89-103. ISSN 2304-9383

Текст T_Fedyk_VF_37_2024.pdf Download (375kB)

Анотація

Мета статті – репрезентувати особливості конструювання образу любові в комедії Олени Пчілки «Світова річ» з огляду на модернізацію українського суспільства кінця ХІХ століття. Задля реалізації дослідження були використані поетологічний, гендерний, феміністично-критичний методи і моделювальний підхід. Помічними для виокремлення художніх моделей образу любові виявилися розвідки щодо місця жінки в суспільстві та шлюбі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, оскільки тоді вектор виховання дівчини був жорстко обмежений до її майбутніх, притаманних її гендеру, соціальних ролей. Установлено, що в п’єсі реалізовано три моделі образу любові – традиційного мезальянсу, романтизованого перелюбу і модерного шлюбу за коханням. Система персонажів є доволі неоднорідною, оскільки авторка зображує дійових осіб, які мають цілком протилежні п огляди на стосунки і шлюб. Традиційні на той час погляди втілені в більш зрілих персонажах Красовській, Мар’ї, Зайчевській, Павлущенкові, Богуші. Одруження як укладання ділового контракту і жінка як товар – звичні характеристики «любовних» стосунків, закорінені в мисленні старшого покоління. У той час як молодь надає перевагу шлюбуза коханням – саме таку позицію відстоюють Голуб і Саша, у яких Олена Пчілка втілює риси модернізованого майбутнього. В основі першої моделі образу любові лежить незреалізоване одруження Павлущенка з Сашею, мотиви якого криються у збереженні сімейної садиби Красовських. Яків Степанович – типовий представник патріархального суспільства, який розглядає дружину як власність. Застосовуючи комічний ефект, драматургиня зображує істинний характер Павлущенка –«освічений» персонаж з консервативними поглядами на шлюб, час від час урізноманітнюючи мовлення чоловіка виразними помилками і згрубілими зверненнями до обраниці. Романтизований перелюб – друга художня модель образу любові, яка реалізується через стосунки Олександри і Віктора, в образі якого простежуються риси типового героя-коханця, звабника, з виразними рисами т рікстера. «Новаторські» погляди Тамалія розвінчують сталість інституту шлюбу, і провокують несприйняття з боку Олександри, через що їхні стосунки є недовготривалими. Наріжним каменем третьої – є фонові та водночас наскрізні взаємини Саші з Голубом, які репрезентують зміщення акцентів у системі цінностей –нівеляція матеріального і вивищення духовного. Відчуття потреби одне в одному відбувається лише після тривалого розлучення і супроводжується певними відхиленнями у звичній поведінці. Особливо виразним художнім прийомом у п’єсі є ототожнення весілля зі смертю – паралелізм і репрезентація ритуалу як переходу підсилюють абсурдність застарілого традиційного одруження за розрахунком, тим самим підкреслюючи потребу в переосмисленні системи цінностей. Перспективи продовження студій творчості Олени Пчілки, зокрема драматургічної, вбачаємо в можливості включення її в контекст раннього українського фемінізму.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	Олена Пчілка; драматургія; художній образ; художня модель; модернізація суспільства
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Користувач, що депонує:	Тамара Олександрівна Федик
Дата внесення:	23 Груд 2024 10:01
Останні зміни:	23 Груд 2024 10:01
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/50797

Actions (login required)

Перегляд елементу