Лінгвістично-прагматичні аспекти «дитячих» ергонімів міста Києва

Лахно, Наталія Валентинівна (2025) Лінгвістично-прагматичні аспекти «дитячих» ергонімів міста Києва Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. (83,т.2). с. 186-191. ISSN 2308-4855, 2308-4863

Текст N_Lakhno_APGN_83_2_FUFKM.pdf Download (916kB)

Анотація

Статтю присвячено дослідженню назв дошкільних закладів міста Києва в прагматичному та лінгвістичному аспектах. Запропоновано типологію ергонімів відповідно до мотиваційної структури. Умовно виділено п’ятнадцять груп: найменування, що характеризують дошкільний заклад як особливу дитячу територію; ергоніми, утворені від назв рослин; номінації дітей, зокрема за різними ознаками; назви, у складі яких є слова казкової тематики; найменування, утворені від назв природних явищ; ергоніми, утворені від зоонімів; лексеми, що вказують на важливі для дітей та дорослих цінності; номінації, утворені від слів загальної дитячої тематики; лексеми, які називають поняття, що мають відношення до навчального процесу; локативні ергоніми; відантропонімні найменування; меморіальні назви; ергоніми, утворені від назв ігор та лексеми невідомої мотивації. З’ясовано, що більшість імен подано українською мовою, також зафіксовано найменування, запозичені з інших мов. Виокремлено особливий тип ергонімів, що поєднує дві мови в одній назві. Визначено, що основним способом творення «дитячих» ергонімів є трансонімізація, тобто використання для найменування об’єктів онімів інших розрядів. Акцентовано увагу на тому, що трансонімізація зазвичай супроводжується суфіксацією. З’ясовано, що також поширеним способом є онімізація. Установлено, що досліджувані одиниці часто виникають не лише внаслідок зміни семантики тих чи інших слів, але й шляхом основоскладання. Зафіксовано поодинокі лексеми, утворені префіксацією та абревіацією. Наголошено на тому, що деякі досліджувані одиниці утворені шляхом онімізації словесних комплексів. Виділено егргоніми-словосполучення та ергоніми-речення. Визначено 4 типи графічних засобів, що сприяють реалізації рекламної функції ергонімів: експресивна орфографія, використання латиниці для українських слів та кирилиці для запозичених, графогібридизація (використання подвійної графіки (кирилиці та латиниці)) та графічні ігри. Установлено, що переважають одночленні ергоніми (74%). Серед багаточленних домінують двокомпонентні. З’ясовано, що найменування переважно мають знаки адресації в назвах. Виявлено тенденцію до зміни мотиваційної структури ергонімів, мови та способів творення. Установлено, що більшість назв державних закладів, заснованих ще в радянські часи, орієнтована на дітей. Номінації, адресовані батькам, мають переважно приватні дошкільні заклади, створені відносно нещодавно, вони наголошують на сучасності дошкільного закладу та якісній освіті.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	онім; апелятив; ергонім; антропонім; топонім; онімізація; трансонімізація; мотиваційна структура.
Типологія:	Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української мови
Користувач, що депонує:	доцент Н.В. Лахно
Дата внесення:	09 Квіт 2025 09:29
Останні зміни:	09 Квіт 2025 09:29
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/51130

Actions (login required)

Перегляд елементу