Соціолінгвістичні аспекти перекладу медіатекстів: корпусні дослідження

Сіваєва, Ольга (2025) Соціолінгвістичні аспекти перекладу медіатекстів: корпусні дослідження In: V Міжнародна науково-практична конференція Філософія мови та нові тенденції у перекладознавстві й лінгвістиці, 28 березня 2025, Київ.

Текст O.Sivaieva_kubg.pdf - Опублікована версія Download (693kB)

Анотація

У контексті перекладу медіатекстів корпусні дослідження можуть допомогти: виявити вплив соціолінгвістичних факторів на перекладацькі стратегії: за допомогою корпусів можна дослідити, як соціальний статус перекладача, особливості цільової аудиторії та інші фактори впливають на вибір лексики, граматичних конструкцій та стилістичних прийомів. Наприклад: «The protesters clashed with police outside the parliament building» (The Economist). Варіанти перекладу: «Мітингувальники вступили в конфронтацію з правоохоронцями біля будівлі парламенту» / «Протестувальники зчепилися з ментами під Верховною Радою». У першому варіанті перекладу використовується більш формальна та нейтральна лексика («мітингувальники», «правоохоронці», «будівля парламенту»), що може свідчити про високий соціальний статус перекладача та орієнтацію на аудиторію з високим статусом. У другому перекладі використовується більш розмовна та емоційно забарвлена лексика («протестувальники», «менти», «Верховна Рада»), що може свідчити про низький соціальний статус перекладача та орієнтацію на аудиторію з низьким статусом. Також в ході проведення корпусного аналізу перекладу медіатекстів можна проаналізувати особливості мови перекладу: корпусні дослідження дозволяють виявити специфічні риси мови перекладу, такі як інтерференція з мови оригіналу, використання спрощених граматичних конструкцій та інші явища. Наступні приклади є цьому підтвердженням: «The company announced that it will be laying off 100 employees» (The Economist). «Компанія оголосила, що вона буде звільняти 100 працівників». Цей приклад ілюструє інтерференцію з англійської мови на рівні граматики. В українській мові зворот «буде звільняти» є менш вживаним, ніж просто «звільнить». Перекладач, можливо, несвідомо скопіював англійську структуру, що призвело до менш природного звучання перекладу. Прикладом використання спрощених граматичних конструкцій є переклад речення: «The report, which was published last week, revealed some shocking findings» (The Economist). «Звіт, який був опублікований минулого тижня, показав деякі шокуючі результати». У цьому прикладі перекладач спростив складну підрядну конструкцію «which was published last week», використавши просте означене речення «який був опублікований минулого тижня». Хоча такий варіант перекладу є граматично правильним, він втрачає певну стилістичну витонченість оригіналу. Уніфікація лексики: «The company’s profits have soared in the past year» (The Economist). «Прибутки компанії значно зросли за останній рік». У цьому прикладі перекладач використовує слово «зросли» замість більш стилістично забарвленого «злетіли», що могло б краще передати значення англійського «soared». Це явище називається уніфікацією лексики, коли перекладач віддає перевагу більш загальним словам, втрачаючи при цьому відтінки значення оригіналу. На основі корпусного дослідження перекладу медіатекстів можна досліджувати і міжкультурну комунікацію: за допомогою корпусів можна аналізувати, як відбувається міжкультурна комунікація в медіатекстах, які культурні коди та символи використовуються та як вони інтерпретуються різними аудиторіями. Наприклад: «The company is committed to sustainable development» (The Economist). «Компанія прагне до сталого розвитку, зберігаючи навколишнє середовище для майбутніх поколінь». «Компанія зацікавлена у сталому розвитку, що забезпечить їй довгострокову економічну стабільність». У першому варіанті перекладач підкреслив екологічний аспект сталого розвитку, що відповідає сучасним тенденціям у західній культурі. У другому варіанті перекладач наголосив на економічній вигоді, що може бути більш зрозумілим та прийнятним для української аудиторії, яка часто постає перед економічними труднощами. Висновки. Корпусна лінгвістика є цінним інструментом для дослідження соціолінгвістичних аспектів перекладу медіатекстів. За допомогою корпусних досліджень можна отримати глибше розуміння того, як соціальні, культурні та мовні фактори впливають на процес перекладу та міжкультурну комунікацію. Отримана інформація є перспективною для здійснення корпусного аналізу перекладів різних типів медійних видань з метою ідентифікації та дослідження соціолінгвістичних детермінант їхнього перекладу.

Тип елементу :	Доповідь на конференції чи семінарі (Тези)
Ключові слова:	корпусна лінгвістика; медіатекст; переклад
Типологія:	Наукові конференції > Міжнародні
Підрозділи:	Факультет романо-германської філології > Кафедра англійської мови та комунікації
Користувач, що депонує:	Ольга Сергіїївна Сіваєва
Дата внесення:	07 Квіт 2025 06:36
Останні зміни:	07 Квіт 2025 06:36
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/51459

Actions (login required)

Перегляд елементу