Штучний інтелект у вищій освіті: стратегічне бачення та моделі впровадження в Україні та ЄC

Москалець, Олена Олександрівна та Гордієнко, Наталія В'ячеславівна та Жукорська, Людмила Павлівна та Андрієнко, Олена Володимирівна та Кременицька, Єлизавета Сергіївні (2025) Штучний інтелект у вищій освіті: стратегічне бачення та моделі впровадження в Україні та ЄC Педагогічна Академія: наукові записки (20). ISSN 2786-9458

[thumbnail of O_Moskalets_N_Hordiienko_L_Zhukorska_O_Andriienko_Y_Kremenytska_FRGF.pdf] Текст
O_Moskalets_N_Hordiienko_L_Zhukorska_O_Andriienko_Y_Kremenytska_FRGF.pdf

Download (196kB)
Офіційне посилання: https://pedagogical-academy.com/index.php/journal/...

Анотація

Мета. У статті досліджується, як штучний інтелект (ШІ) концептуалізується та представлений у політичних документах Європейського Союзу та України, з акцентом на його застосування у сфері вищої освіти. Розглядаються стратегічні підходи, етичні аспекти та регуляторні механізми, що впливають на впровадження інструментів ШІ в університетське середовище. Методологія. Дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі політик та якісному аналізі змісту офіційних документів, оприлюднених у період з 2020 по 2025 роки. У центрі уваги – План дій щодо цифрової освіти ЄС, проєкт Акту про штучний інтелект, рамка цифрової компетентності DigCompEdu, Концепція цифрової трансформації освіти і науки України, а також національні рекомендації щодо використання ШІ у вищій освіті, видані у 2024 та 2025 роках. Аналіз дозволяє виявити ключові теми, пріоритети та концептуальні відмінності між підходами ЄС та України. Результати. Виявлено суттєві розбіжності у способах регулювання ШІ у двох політичних контекстах. Документи ЄС визначають ШІ як технологію високого ризику, яка потребує етичних запобіжників, правових процедур та професійної підготовки. Українські політичні тексти, як правило, подають більш загальні згадки про ШІ і часто не містять чітких визначень, інструментів реалізації чи інституційних настанов. Хоча національні рекомендації 2025 року засвідчують спробу окреслити зони відповідальності університетів, механізми практичного впровадження залишаються обмеженими. У статті наголошено на розриві між задекларованими пріоритетами та реальним рівнем готовності політики. Висновки. Аналіз показує, що попри зростаючу присутність теми ШІ в українських політичних документах, інституційні механізми, необхідні для його інтеграції у практику закладів вищої освіти, залишаються недостатньо розвиненими. Порівняння з підходами ЄС вказує на те, що без чіткіших процедур і стабільної підтримки використання ШІ у вищій школі й надалі залежатиме переважно від локальних ініціатив.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: штучний інтелект; вища освіта; освітня політика; цифрова трансформація; освітнє регулювання
Типологія: Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Факультет романо-германської філології > Кафедра англійської мови та комунікації
Користувач, що депонує: доцент Олена Олександрівна Москалець
Дата внесення: 17 Лип 2025 13:12
Останні зміни: 17 Лип 2025 13:12
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/52593

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу